Постанова ВГСУ від 08.04.2015 року у справі №910/22412/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 910/22412/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2015у справі Господарського суду№ 910/22412/14 м. Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-КО"до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"простягнення 1 636 404,67 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: пр. Педан О.Т., дов. від 11.11.2014 № б/н;відповідача: пр. Мерженко Т.П., дов. від 28.01.2015 № 437-ню;

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАР-КО" (далі - Товариство "ДАР-КО") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця) 1 636 404,67 грн. заборгованості, яка складається з: основної заборгованості за договором купівлі-продажу від 31.01.2011 № ПЗ/БМЕС-1172/НЮ у розмірі 1 568 242,59 грн., інфляційних втрат у розмірі 58 388,80 грн. та 3 % річних у розмірі 9 773,28 грн.

Позовні вимоги Товариство "ДАР-КО", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовувало тим, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-2" (далі - Товариство "Трансбуд-2") 04.06.2012 було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким до нього перейшло право вимоги заборгованості Залізниці за договором купівлі-продажу від 31.01.2011 № ПЗ/БМЕС-1172/НЮ дев'яти квартир, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Чорний Острів, вул. Глібова, 25А. Надіслану на адресу Залізниці претензію про сплату заборгованості останнє залишило без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим спірна сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних підлягає стягненню у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 (суддя Трофіменко Т.Ю.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 (колегія суддів: Суховий В.Г., Жук Г.А., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 залишено без змін.

Судові рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством "ДАР-КО" у позовній заяві.

Залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 і рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2014 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги Залізниця обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між Залізницею та Товариством "Трансбуд-2" договору купівлі-продажу від 31.01.2011, приписи ст. ст. 241, 512-517, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 33, 34, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також судову практику вирішення спорів Верховним Судом України.

Товариство "ДАР-КО" не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиву на касаційну скаргу Залізниці до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Залізниці не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Трансбуд-2" (продавець) та Залізницею (покупець) 27.01.2011 було укладено договір купівлі-продажу № ПЗ/БМЕС-1172/НЮ (далі - Договір купівлі-продажу), за яким на умовах визначених в договорі продавець передає, а покупець приймає майнові права на приміщення в житловому будинку за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Чорний Острів, вул. Глібова, 25А, а саме: квартири № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10 загальною площею 663,5 кв.м. Перелік видів робіт, що виконані в приміщеннях, приведені в додатку № 2 до Договору купівлі-продажу. Попередній план (за проектом) приміщення додається до Договору купівлі-продажу як додаток № 1;

- за приписами п. 4.1 Договору купівлі-продажу вартість майнових прав на приміщення на дату його укладання, за умови здійснення платежу у розмірі 100% складає 3 151 625,00 грн. у т.ч. ПДВ - 525 270,83 грн. Внесення грошових коштів, зазначених в п. 4.1 договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на протязі 366 днів з моменту його підписання (п. 4.3 Договору купівлі-продажу);

- в результаті неповної оплати вартості квартир у Залізниці за Договором купівлі-продажу утворилась заборгованість перед Товариством "Трансбуд-2";

- 04.06.2012 між Товариством "Трансбуд-2" (цедент) та Товариством "ДАР-КО" (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги, за яким останнє стало кредитором Залізниці за договором купівлі-продажу від 31.01.2011 № ПЗ/БМЕС-1172/НЮ дев'яти квартир, розташованих за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт. Чорний Острів, вул. Глібова, 25А та набуло права вимоги заборгованості за придбані квартири на суму 1 800 000,00 грн. (далі - Договір відступлення);

- за відступлення права вимоги цесіонарій сплачує цеденту винагороду у розмірі 1 800 00,00 грн. Розрахунок за відступлення права вимоги можливий у вексельній формі. (пункти 5 та 6.2. Договору відступлення);

- відповідно до п. 9 Договору відступлення цедент взяв на себе зобов'язання письмово повідомити Залізницю про відступлення права вимоги;

- на виконання умов Договору відступлення 05.03.2013 Товариство "ДАР-КО" передало Товариству "Трансбуд-2" емітований ним простий вексель номіналом 1 800 000,00 грн.;

- з посиланням на укладений Договір відступлення, а також проведені в подальшому заліки зустрічних однорідних вимог, Товариство "ДАР-КО" листом № 14 від 17.07.2014 звернулось до Залізниці з претензією на суму 1 568 242,59 грн. Відповіді на дану претензію, як і доказів сплати заявленої суми матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (частина друга ст. 656 ЦК України).

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог Залізниця посилалась на те, що у відповідності до п. 11.1 Договору купівлі-продажу Товариство "Трансбуд-2" мало письмово погодити з нею заміну кредитора, скріпивши її підписами та печаткою сторін, а за відсутності такого погодження будь-які угоди щодо відступлення права вимоги є недійсними. Аналогічні доводи Залізниці містяться і у її касаційній скарзі.