Ухвала КЦС ВП від 02.12.2020 року у справі №755/799/16-ц

Постанова

Іменем України

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 755/799/16-ц

провадження № 61-17056св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини 16/2",

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини, 16/2" на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини, 16/2" (далі - ОСББ "Тичини 16/2"), в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсними загальні збори ОСББ "Тичини 16/2" від 01 лютого 2014 року, визнати недійсними рішення, викладені в протоколі № 18 від 01 лютого 2014 року загальних зборів співвласників ОСББ "Тичини 16/2", а саме затвердження внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4,20 грн/м. кв. загальної площі (при несвоєчасній оплаті та наявності заборгованості на перше число наступного місяця); 3,82 грн/м. кв. загальної площі (при відсутності заборгованості на перше число наступного місяця); визнати неправомірними дії ОСББ "Тичини 16/2" щодо встановлення для співвласників розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 3,82 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року у складі судді Гончарука В. П. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСББ "Тичини,16/2" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Тичини 16/2" судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 826,00 грн та у розмірі 4
000,00 грн за договором від 27 лютого 2020 року № 27/2 за надання правничої допомоги.

У решті рішення суду залишено без змін.

У липні 2020 року ОСББ "Тичини 16/2" звернулось до апеляційного суду з заявою про прийняття додаткової постанови у цій справі, посилаючись на те, що апеляційний суд при прийнятті постанови від 17 липня 2020 року не вирішив вимог про стягнення судових витрат, а саме: витрат на правову допомогу у сумі 15
000,00 грн, а також 11 000,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСББ "Тичини, 16/2" про прийняття додаткової постанови відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСББ "Тичини, 16/2" про прийняття додаткової постанови, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не надав належних доказів на підтвердження вимог заявипро прийняття додаткової постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У листопаді 2020 року ОСББ "Тичини 16/2", в особі адвоката Писаренка О. О., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати вказану ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви ОСББ "Тичини, 16/2" про прийняття додаткової постанови, справу направити до суду апеляційної інстанції для прийняття додаткової постанови.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ОСББ "Тичини, 16/2" про прийняття додаткової постанови, не врахував, що суд не вирішив питання про стягнення правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 15 000,00 грн та 11 000,00
грн за складання відзиву на апеляційну скаргу.

При цьому апеляційний суд не надав належної правової оцінки доказам, які надані на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заява ОСББ "Тичини, 16/2" про прийняття додаткової постанови мотивована тим, що апеляційний суд не вирішив питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн за послуги адвоката у суді першої інстанції, а також 11 000,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу.

У частинах 1 , 3 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених частинах 1 , 3 статті 270 ЦПК України. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню статті 270 ЦПК України та вказано, що "додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині 1 статті 270 ЦПК України підстав".

У абзаці першому частини 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з підпунктом в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У справі, яка переглядається, установлено, що приймаючи постанову від 17 липня 2020 року, апеляційний суд вирішив питання про судові витрати, а саме: стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Тичини 16/2" судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 826,00 грн та у розмірі 4 000,00 грн за договором від 27 лютого 2020 року № 27/2 за надання правничої допомоги, оскільки саме ці витрати підтверджені належними доказами, а інша частина витрат на правничу допомогу, а саме 15 000,00 грн, не підтверджена належними доказами.

Отже апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткової постанови про стягнення з позивача на користь ОСББ "Тичини 16/2" 15 000,00 грн за надання правничої допомоги.

Також апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови про стягнення з позивачів на користь ОСББ "Тичини 16/2" 11 000,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу.

Так, у справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції установлено, надані ОСББ "Тичини, 16/2" суду документи не містять достатніх доказів на підтвердження понесених стороною витрат за надання правничої допомоги зі складання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки договір від 15 травня 2020 року про надання правничої допомоги не містить даних щодо вартості робочого часу (години) адвоката; акт про надання правничої допомоги від 21 травня 2020 року не містить даних про кількість годин витрачених на кожну виконану роботу (вивчення обґрунтування та вимог апеляційної скарги від 26 березня 2020 року, поданої представником ОСОБА_1, нормативне та фактичне обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу та складання та надсилання відзиву на апеляційну скаргу з додатками), а також щодо вартості цих робіт; копія платіжного доручення № 3203 від 21 травня 2020 року не містить печатки.

За таких обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що заявник не надав належних доказів на підтвердження вимог заяви про прийняття додаткової постанови.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тичини, 16/2" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник