Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №1111/4908/12

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 1111/4908/12

провадження № 61-29960св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Мурашка С. І., Кіселика С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 18 січня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11/КВ-07, відповідно до якого банк надав останній кредитні кошти в сумі ~money6~ на строк до 17 січня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних.

Виконання зобов'язання за кредитним договором було забезпечено договором поруки від 18 січня 2007 року, укладеним з ОСОБА_2.

На підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року ТОВ "Український промисловий банк" відступив ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за вказаними кредитним та забезпечувальним договорами.

Позичальник ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконувала належним чином, у зв'язку з чим станом на 20 січня 2012 року у неї виникла заборгованість в загальному розмірі ~money0~ З огляду на викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в сумі ~money1~ та судовий збір в сумі ~money2~ з кожного із відповідачів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 березня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року заочне рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2012 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_2 (поручителя) скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в позові ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Змінено рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат між відповідачами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки договір поруки від 18 січня 2007 року, визнаний судом недійсним, то відсутні підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що апеляційний суд не взяв до уваги, що рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 листопада 2016 року та ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року в цивільній справі № 404/814/16-ц, якими визнано недійсним договір поруки, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Український промисловий банк", ґрунтувались лише на висновку судової почеркознавчої експертизи договору поруки, згідно якої в графі "поручитель" підпис виконано не ОСОБА_2, а іншою особою.

Однак, судами під час розгляду цивільної справи № 404/814/16-ц, не досліджувались інші документи, які містяться в кредитній справі та спростовують висновки експерта. Не досліджено походження та справжність підписів ОСОБА_2 на копіях паспорта та ідентифікаційного коду, а також не взято до уваги заяву від 26 грудня 2006 року, написану власноручно ОСОБА_2 щодо згоди на укладення кредитного договору та зобов'язання нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.

На переконання заявника, неупередженість висновку експерта ставить під сумність та обставина, що експертиза проводилась судовим експертом Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, в той час як сам ОСОБА_2 працює в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Заявник вказав, що рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 листопада 2016 року та ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року в цивільній справі № 404/814/16-ц, на які послався апеляційний суд як на преюдиційні, є предметом оскарження в касаційному суді. У зв'язку з цим, заявник вважає, що рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року в цій справі є передчасним та підлягає скасуванню.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк", витребувано цивільну справу з Ленінського районного суду міста Кіровограда.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України 23 травня 2018 року справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 січня 2007 року ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 11/КВ-07, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі ~money7~ на споживчі цілі зі сплатою 13,5 % річних строком на 120 місяців з повним поверненням кредиту до 17 січня 2017 року.

Того ж дня між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11/Zпор-07, за умовами якого він поручився нести солідарну відповідальність за виконання кредитного договору ОСОБА_1

30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк", за участю Національного банку України, за реєстром № 2258 нотаріально посвідчено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк".

ОСОБА_1 умови кредитного договору від 18 січня 2007 року належним чином не виконувала, що і стало підставою для звернення ПАТ "Дельта Банк" до суду про солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в сумі ~money3~

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2012 року позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість в сумі ~money4~ та судовий збір в сумі ~money5~ з кожного із відповідачів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_2 виходив з того, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року залишено без змін, позов ОСОБА_2 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору поруки недійсним задоволено. Суд за результатами розгляду справи № 404/814/16-ц визнав недійсним договір поруки №11/Zпор-07, укладений 18 січня 2007 року між "Укрпромбанком" та ОСОБА_2, оскільки договір поруки підписано не ОСОБА_2, а іншою особою, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи та свідчить про відсутність його волевиявлення на укладення договору поруки.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частина 1 та 2 статті 303 ЦПК України 2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 листопада 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року залишено без змін, в цивільній справі № 404/814/16-ц позов ОСОБА_2 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання договору поруки недійсним задоволено.

Однак, зазначена обставина не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час ухвалення цього рішення (28 серпня 2012 року) її не існувало.

Схожа правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242 цс18).

Оскільки апеляційний суд на вказане уваги не звернув, взяв до уваги обставини, яких на момент ухвалення рішення судом першої інстанції не існувало, тому рішення апеляційного суду є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права. Однак це не перешкоджає апеляційному суду самому встановити обставини щодо дійсності поруки, не використовуючи зазначені судові рішення, ухвалені в іншій справі після ухвалення судом першої інстанції заочного рішення у справі, що розглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення апеляційного суду ухвалено без додержання норм процесуального права. У зв'язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення скасувати та направити справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року в частині відмови в позові Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромскасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2017 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук