Постанова
Іменем України
02 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 757/37124/18-ц
провадження № 61-16647св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року в складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), яке змінило свою назву на Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), та просив стягнути на його користь з відповідача грошові кошти в сумі вкладу 16 500 доларів США, що становить еквівалент в сумі 406 094,70 грн за курсом НБУ станом на 07 жовтня 2019 року; відсотки за користування вкладом в сумі 8 292,77 доларів США, що становить еквівалент в сумі 204 100,73 грн за курсом НБУ станом на 07 жовтня 2019 року, 3% річних за період з 24 липня 2015 року по 24 липня 2018 року у розмірі 1 485 доларів США , що становить еквівалент в сумі 36 548,52 грн.
На обґрунтування вимог зазначав про те, що 29 листопада 2013 року він уклав з банком депозитний договір №SAMDNWFD0070024700200, відповідно до умов якого вніс на депозитний рахунок грошові кошти у загальному розмірі 16 500 доларів США строком на 366 днів під 8, 5 % річних.
04 листопада 2015 року він звернувся до банку з вимогою щодо повернення депозиту, яка банком виконана не була. 22 березня 2016 року він повторно звернувся до відповідача з вимогою про розірвання вказаного вище депозитного договору, видачу коштів та нарахованих відсотків, проте ця заява банком була проігнорована.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 16 500,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2020 року становить 456 201,90 грн; суму процентів за користування вкладом у розмірі 3 452,99 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2020 року складає 95 470,33 грн; 3% річних за період з 30 березня 2016 року по 24 липня 2018 року в сумі 1 147,00 доларів СШАЮ що за офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2020 року становить 31 721,51 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що сторони уклали депозитний договір, умови якого в частині виплати відсотків та повернення суми вкладу не виконуються відповідачем, тому наявні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 суми вкладу, відсотків за користування вкладом, а також 3 % річних за порушення грошового зобов`язання.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14- 61цс18) та від 30 січня 2020 року в справі № 761/30025/16-ц (провадження № 61-43404св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Сервіси для юристів