Постанова
Іменем України
04 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 168/1/16-к
провадження № 51-1125 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кириленка М.О.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нова ВижваСтаровижівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1), у силу ст. 89 КК такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
Вироком Старовижівського районного суду Волинської області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ст. 198 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК.
За ч. 3 ст. 185 КК ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Вирішено питання речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 серпня 2015 року о 01:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні нічного клубу «Люкс», що розташований по вул. Незалежності, 57 в смт. Стара Вижівка Волинської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно завдав ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в обличчя та по тулубу останнього, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Він же, 06 жовтня 2015 року о 22:00, перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1, дізнавшись від ОСОБА_3 про те, що останній викрав бензопилу марки «Shtil-180» та мотокосу марки «EURO CRAFT», заздалегідь не обіцяючи, придбав завідомо одержане злочинним шляхом майно, яке зберігав у своєму господарстві та в подальшому 07 жовтня 2015 року збув його шляхом продажу на ринку в смт. Стара Вижівка.
Окрім того, ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачувався у тому, що він 28 березня 2015 року о 00:15, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 (особою, щодо якої виділено матеріали в окреме провадження), з метою вчинення крадіжки, зайшли на прилеглу територію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 де ОСОБА_1, залишався на вулиці з метою слідкувати за тим, щоб до будинку ніхто не йшов, а ОСОБА_4 через вікно проник в квартиру НОМЕР_1, вказаного будинку, звідки таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_5 майно загальною вартістю 7 984,54 грн. Після чого, ОСОБА_4 вистрибнув з квартири через вікно, сів в автомобіль до ОСОБА_1 та разом з останнім втекли з місця вчинення злочину.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 185 КК.
Виправдовуючи ОСОБА_1 за епізодом крадіжки майна ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що в справі відсутні достатні та достовірні докази, які б вказували на доведеність причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину і вичерпана можливість здобуття інших доказів, а стороною обвинувачення не доведено його винуватості поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 11 жовтня 2016 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною і необґрунтованою оскільки апеляційний суд не перевірив в порядку ч. 3 ст. 404 КПК всіх доводів прокурора щодо незаконного виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК, і не дав на них вичерпних й переконливих відповідей, не зазначив підстав, через які визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. Заперечує визнання обставиною, що пом'якшує покарання - визнання засудженим вини.
Позиції учасників судового провадження
Сервіси для юристів