Постанова КАС ВП від 23.10.2019 року у справі №П/811/1471/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №П/811/1471/16

адміністративне провадження №К/9901/29742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/1471/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області, Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області

про визнання протиправним, скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
07.06.2017 (головуючий суддя - Панченко О. М., судді: Іванов С. М., Чередниченко В. Є.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області (далі - відповідач 1), Атестаційної комісії №10 Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - відповідач 2, Атестаційна комісії №10 ГУ ПН в Кіровоградській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 ГУ НП від 01.09.2016, зазначене в розділі IV "Результати атестування" атестаційного листа, а саме:"4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", який прийнято стосовно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Кіровоградській області від
19.09.2016р. №219 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (далі-Закон №580-VIII);

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області зі спеціальним званням старшого лейтенанта поліції з 20 вересня 2016 року;

- стягнути з ГУ НП в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2016 року по час постановлення рішення судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був звільнений з посади інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області (через службову невідповідність займаній посаді). Підставою звільнення послугував висновок Атестаційної комісії № 10 ГУ НП у Кіровоградській області від
01.09.2016р., яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивач вважає таке звільнення зі служби в поліції протиправним, що відображено у наказі ГУ НП в Кіровоградській області від 19.09.2016р. №219 о/с "По особовому складу", оскільки атестаційною комісією не наведено обов'язкових критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, які б свідчили про його службову невідповідність. Вказує, що рішення атестаційної комісії є суб'єктивним, атестацію проведено з незрозумілим підходом до оцінювання його особистих, ділових та професійних якостей, без жодної мотивації прийнятого рішення, так само позивач наголошує, що у відповідача не було жодних правових підстав включати його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 року: - відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (висновок) атестаційної комісій №10 ГУ НП в Кіровоградській області від
16.09.2016 року;

- клопотання представника позивача задоволено;

- поновлено строк на звернення до адміністративного суду в частині визнання протиправним та скасування рішення (висновок) атестаційної комісій №10 ГУ НП в Кіровоградській області від 16.09.2016 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 ГУ НП в Кіровоградській області від 01.09.2016р., зазначене в розділі IV "Результати атестування" атестаційного листа, а саме:"4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", який прийнято стосовно ОСОБА_1;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Кіровоградській області від
19.09.2016р. №219 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за ~law10~;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області зі спеціальним званням старшого лейтенанта поліції з 20 вересня 2016 року;

- стягнуто з ГУ НП в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі ~money0~ без урахування прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Вказане рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивоване протиправністю звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених ~law11~ не було. Крім того зазначив, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування та суперечить вимогам ~law12~.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017апеляційну скаргу відповідача 1 - задоволено, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що проведення атестування позивача передбачено статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", а також Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що атестаційною комісією ГУ НП в Кіровоградській області при проведенні атестування позивача встановлені об'єктивні обставини, які свідчать про службову невідповідність позивача, а саме низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, що підтверджується результатами тестування позивача (15 балів за застосування загальних навичок та 22 бали за професійний тест), які є нижчими за встановлений мінімум. Крім того, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) не прийняв до уваги, оскільки заяву про зміну позовних вимог позивач надав до суду першої інстанції 15.12.2016 року, тобто до початку розгляду справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

03.07.2017 року позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 27.02.2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі позивач просить: скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував у цій справі норми матеріального права.

Вказує, про відсутність у відповідача передбачених ~law14~ підстав для проведення атестації. Окрім того, зазначив, що оскільки він був прийнятий на службу в поліцію безстроково, подальше проведення його атестування є незаконним.

У зв'язку із зазначеним вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню внаслідок надання невірної правової оцінки обставинам справи, а рішення суду першої інстанції просить залишити в силі, як таке, що ухвалене відповідно до закону і помилково скасовано апеляційним судом. Також зазначає, що нарахування виплати за час вимушеного прогулу обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи та провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідачем 1 подано заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На обґрунтування заперечень, відповідач зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, прийнята на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутні.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі особистої заяви позивача, наказом відповідача від 07 листопада 2015 року №11 о/с позивача, як прибулого з МВС України, призначено з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестації на посаду інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області.

Вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом України "Про Національну поліцію".

Рішенням атестаційної комісії №10 ГУ НП у Кіровоградській області, оформленого протоколом ОП № 15.00028115.0029861 від 01 вересня 2016 року, позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню із служби в поліції через службову невідповідність.

19.09.2016 року наказом відповідача №2191 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 19 вересня 2016 року на підставі ~law16~.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача зі служби в поліції.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII.

Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law18~. ~law19~ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law20~, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ~law21~, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Пункти 9,10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним ~law23~, упродовж трьох місяців з дня опублікування ~law24~ можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law25~.

Працівникам міліції, які у визначеному ~law26~ порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

~law27~. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

~law28~. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

~law29~. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

~law30~. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

~law31~. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

~law32~. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

Пункт 3 розділу І. 3 Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988 (далі - Постанова № 988): Виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Наказ № 260).

Абзац 1 пункту 6 Розділу ІІІ Наказу № 260: Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Пункт 9 Розділу І Наказу № 260: При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Наказ відповідача від 07 листопада 2015 року №1 о/с про призначення позивача як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестування на посаду інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області не дозволяє суду будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття.

Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law33~ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.

Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто, для вже призначеного на посаду працівника.

Позивач з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції безстроково.

~law34~ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у ~law35~ підстави для проведення атестування є вичерпними.

Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування має бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Аналогічні норми, в частині підстав для атестування, містить, також, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських.

Позиція відповідача зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Підстави наведені відповідачем для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у 1 ~law37~, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

~law39~ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ~law40~.

Закріплену у ~law41~ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Крім того, Інструкція № 1465 була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 17 листопада 2015 року, тобто після прийняття Позивача до служби в поліцію.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, про відмову у задоволенні позовних вимог, зокрема, з підстави того що, атестування позивача як поліцейського після призначення його на посаду в поліції, не суперечить положенням ~law44~ - неправильно застосував норми матеріального права.

Водночас, в частині доводів скаржника щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Суд зауважує наступне.

Приписами пункту 2 Постанови № 988 передбачено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Таким є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від
06.04.2016 № 260, та який набрав чинності 27.05.2016.

Суд зауважує, що оскільки, враховуючи, що на день звільнення позивача -
19.09.2016, норми вказаного Порядку № 260, який є спеціальним нормативно - правовим актом для нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, набрали законної сили, тому доцільним є застосування Порядку № 260 до спірних правовідносин, приписи якого вказують на використання календарних, а не робочих днів, при розрахунку середньоденного забезпечення позивача.

Відтак, суд першої інстанції, визначаючи розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, дійшов помилкового висновку щодо необхідності використання робочих, а не календарних днів для вказаного обрахунку.

Так, загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 20.09.2016 по
06.02.2017 складає 168 календарних дні. Згідно довідки про грошове утримання, середньоденне грошове забезпечення позивача становить ~money1~ Тому, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає ~money2~ (168 х ~money3~ ).

Таким чином, суд першої інстанції, присуджуючи до стягнення ~money4~ середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу, не застосував правовий акт - Порядок № 260, який підлягав до застосування у даних спірних правовідносинах, що є підставою для зміни вказаного судового рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приписами частини 3 статті 351 КАС України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно частини 4 статті 351 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи те, що в ході касаційного розгляду справи Судом встановлено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції, Суд приходить до висновку про необхідність скасувати рішення суду апеляційної інстанції, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо: визнання протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №10 ГУ НП від 01.09.2016; - визнання протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Кіровоградській області від 19.09.2016р. №219 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за ~law45~; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти дорожньо-патрульної служби при ГУ НП в Кіровоградській області зі спеціальним званням старшого лейтенанта поліції з 20 вересня 2016 року; як такого, що скасовано помилково та зміною рішення суду першої інстанції в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 - скасувати.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 змінити в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу змінити в мотивувальній частині, а також в резолютивній частині, виклавши абзац 5 рішення суду першої інстанції в наступній редакції:

"Стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.09.2016 року в сумі ~money5~ (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. без відрахування податків та зборів."

В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від
06.03.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова