ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа №640/15364/19
провадження №К/9901/32208/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 (головуючий суддя Земляна Г.В., судді Лічевецький І.О., Собків Я.М.)
у справі № 640/15364/19
за позовом Приватного підприємства «Добро Квантум»
до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Приватне підприємство "Добро Квантум" звернулося до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису від 09.08.2019 року №1916372.
2. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що у разі якщо позивач не виконає вимог відповідача та не здійснить демонтаж розміщеного позивачем об`єкта, контролюючий орган матиме право демонтувати об`єкт самостійно, чим істотно порушить права позивача. Зауважив на те, що він є власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2019 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву Приватного підприємства «Добро Квантум» про забезпечення позову задоволено: заборонено Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1
6. У поданій касаційній скарзі Департамент міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав саме позивача без вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зважаючи на зміст заявленої вимоги, що не передбачає жодного порядку виконання.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки в разі невиконання позивачем вимог Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених в оскаржуваному у цій справі приписі, останній має можливість самостійно демонтувати об`єкт, що, у свою чергу, істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково вважає, що предметом розгляду даної справи є питання правомірності винесення Департаментом доручень на демонтаж спірного приміщення, оскільки таких позовних вимог позивачем не заявлено. Тобто, суд фактично заборонив вчиняти дії із демонтажу, які випливають із рішення Департаменту, яке не є предметом оскарження у даній справі (порушення ч. 3 статті 151 КАС України).
10. Відповідач наголошує, що фактично судом без належних правових підстав позбавлено контролюючий орган права вчиняти надані йому законом повноваження.
11. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на доцільність заходів забезпечення позову та вважає законним та обґрунтованим постанову суду апеляційної інстанції.
Сервіси для юристів