Постанова КАС ВП від 17.01.2023 року у справі №810/5093/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 810/5093/15

адміністративне провадження № К/9901/31337/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 (суддя Волков А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя Шелест С.Б., судді Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №810/5093/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвест-СХ» до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техінвест-СХ» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Техінвест-СХ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, яку Верховним Судом замінено на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, скаржник, контролюючий орган, податковий орган), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2015 №0001192204.

У позовній заяві Товариство посилалось на те, що оспорюване рішення ґрунтується на висновках податкового органу, які не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства щодо безтоварності господарських операцій ТОВ «Техінвест-СХ» з його контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромтехтранс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромтехтранспостач», Товариством з обмеженою відповідальністю «Соліус», оскільки в ході перевірки надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності вказаних операцій та права на відображення їх результатів у бухгалтерській і податковій звітності.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ «Агропромтехтранс» та ТОВ «Соліус» підтверджено належним чином оформленими первинними документами, наявними в матеріалах справи. Крім того, суд допитав свідка ОСОБА_1 (директор ТОВ «Агропромтехтранс»), яка підтвердила фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ «Техінвест-СХ».

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2017 постанову суду першої інстанції залишив без змін.

При цьому, під час апеляційного розгляду справи Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2016 витребував, зокрема, від ТОВ «Техінвест-СХ» докази на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Агропромтехтранспостач», оскільки такі були відсутні в матеріалах справи.

Залишаючи без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016, апеляційний суд виходив з того, що посилання відповідача на безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Агропромтехтранс», ТОВ «Соліус», ТОВ «Агропромтехтранспостач» спростовуються зібраними у справі доказами, видатковими та податковими накладними, іншими документами первинного бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та розкривають зміст і обсяг господарських операцій.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 в справі №810/5093/15 прийняті при неповному з`ясуванні судами обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального та порушенні норм процесуального права. Зазначає про залишення судами поза увагою неподання ТОВ «Техінвест-СХ» передбачених умовами договорів, укладених із контрагентами, звітів, сертифікатів якості та неможливості їх виконання, з огляду на відсутність обладнання, персоналу, транспортних засобів, матеріальних ресурсів, а також неврахування наявності кримінальних проваджень, матеріали яких свідчать про фіктивність господарських операцій.

Відповідач просить суд скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Техінвест-СХ» відмовити повністю.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, у якому, з посиланням на те, що в процесі розгляду справи в першій та апеляційній інстанції судами встановлено факт придбання позивачем товарів та послуг у контрагентів-постачальників та їх використання в своїй господарській діяльності, що свідчить про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених дій господарській меті, просить судові рішення, як законні та обґрунтовані, залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техінвест-СХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агропромтехтранс», ТОВ «Соліус», ТОВ «Екобудпром», ТОВ «ТПК Агрохім», ТОВ «ТПК Тріанон», ТОВ «ТД Наноіндустрія», ТОВ «Домінус Груп», ТОВ «Агропромтехтранспостач», ТОВ «Бізнес карта», ТОВ «ТД Агрохім» за період з 01.01.2011 по 30.09.2014.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт №245/10-02-22-04/33255830/14 від 17.02.2015, відповідно до висновків якого Товариство порушило, зокрема: підпункти «а», «б» пункту 185.1 статті 185, абзаци 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутній об`єкт оподаткування ПДВ, що підпадає під визначення статті 22, статті 135, підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України на загальну суму 270 547 грн.; заниження ПДВ на загальну суму 107 944 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192204 від 06.03.2015 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 161 916,00 грн., в тому числі основний платіж - 107 944 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 53972 грн.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час їх виникнення).

Так, згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.