Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №805/2468/17-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

13 березня 2018 року

справа №805/2468/17-а

адміністративне провадження №К/9901/4879/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Васильєвої І. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року головуючий суддя Голубова Л. Б. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, у складі колегії суддів Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г., Сухарька М. Г. у справі № 805/2468/17-а за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2017 року № 0003484710 та № 0003494710, -

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Державне підприємство «Маріупольський морський торгівельний порт» (далі по тексту - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2017 року № 0003484710, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 756735 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 189183 грн. 75 коп. та № 0003494710, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року у сумі 301539 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 червня 2017 року №0003484710 та № 0003494710.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що жодним законом не передбачено право фіскального органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Натомість, під час судового розгляду судами встановлені та доведені всі обставини здійснення господарських операцій, результати яких покладені в основу формування податкового кредиту позивачем, як платником податків.

30 жовтня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яку 28 грудня 2017 року до передано Верховного Суду.

У касаційній скарзі податковий орган обґрунтовує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалите нове рішення, яким Підприємству в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

22 червня 2017 року податковим органом на підставі акту перевірки від 29 травня 2017 року №36/28-10-47-10/01125755 складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальна будівельна група" за період квітень 2016 року, Приватним підприємством «Реал-Строй» за період грудень 2015 року, винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення №0003494710, прийняте згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.2 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України. Ним за порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статі 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 301 539 грн. за грудень 2015 року.

Податкове повідомлення-рішення №0003484710, прийняте згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ним за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статі 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 756 735 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 189 183, 75 грн. Підставу застосування штрафної (фінансової) санкції не наведено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове правопорушення допущене позивачем, як платником податку на додану вартість, полягає у завищенні сум податкового кредиту у загальному розмірі 1058274 грн., у тому числі по періодах, за грудень 2015 року на суму 301539 грн. (за взаємовідносинами з Приватним Підприємством «Реал-Строй») та за квітень 2016 року на суму 756735 грн. (за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальна будівельна група»).

Між Підприємством та Приватним підприємством "Реал-строй" у грудні 2015 року укладено та виконано три угоди, в межах яких контрагентом позивача поставлено не експлуатовану промислову продукцію, а також виконало роботи з технічного переоснащення системи КВПтаА котлів №1 та №2. Крім того, позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальна будівельна група" за двома договорами поставки отримано не експлуатовану промислову продукцію.

Суд першої та апеляційної інстанцій встановив факт здійснення господарських операцій між Підприємством та його контрагентами, який підтверджується первинними документами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, копіями паспортів на продукцію, матеріальними перепустками, картками складського обліку, сертифікатами, декларацією про відповідність та паспортами.