Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 26 серпня по 01 вересня 2023 року

Велика палата і на цьому тижні не здивувала. Все стабільно. Раз позов подав прокурор, то потрібно зробити все, щоб прокурор виграв і не має різниці яким чином. Докази можуть бути вигадані або грунтуватись на припущеннях, предмет позову може бути змінено самостійно судом, щоб прокурор не витрачав час на новий позов, свідоцтво про право власності взагалі немає потреби скасовувати як і рішення про виділення у власність при поверненні майна. А навіщо, податки ж комусь потрібно за майно платити, хоча воно вже і не належить особі. Добре хоч про односторонню реституцію від львівського професора, адвоката, судді-трирічки й Бог знає ще кого не згадали у повному обсязі, й то вже добре.

Також до огляду увійшла практика ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності Вищої ради правосуддя, ВККСУ та Етичної ради, гучний виправдувальний вирок за статтею ухилення від мобілізації, постанова ВС-КАС про чергове визнання відсутності законодавчої заборони виїзду за кордон, стягнення моральної шкоди з поліції за незаконне затримання та вручення повістки й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про можливість суду самостійно визначити предмет позову та його змінювати задля задоволення позову прокурора, а також не скасовувати рішення та акт на право власності, але земельну ділянку повертати громаді

Справа № 554/10517/16-ц

Черговий відступ від правових позицій під назвою уточнення:

8.6. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати висновок, наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18 та вказати, що зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов'язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання прокурора на те, що апеляційний суд мав урахувати висновки щодо застосування положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року № 554/10377/16-ц і від 30 жовтня 2019 року № 554/8661/16-ц.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Дайджест судової практики ВП ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності Вищої ради правосуддя

Дайджест дає змогу зрозуміти основні правові підходи Великої Палати ВС до вирішення проблемних питань, які виникають під час притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, здійснення дисциплінарними органами ВРП дисциплінарного провадження, призначення на посади та звільнення з посад Голови ДСА України, його заступників тощо.

У дайджесті відображено найважливіші правові висновки ВП ВС, сформульовані під час розгляду справ, пов’язаних із перевіркою законності рішень, дій, бездіяльності ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, щодо: