Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 19 по 25 квітня 2025 року

На восьмий рік роботи суддями до деяких випадкових людей починає доходити, що Закон треба виконувати, а не вигадувати не існуючи норми, які потім перешкоджають розгляду справи, як то висновки про належне чи не належне повідомлення у разі повернення повістки з відміткою про закінчення терміну зберігання. Для себе вони тепер вирішили, що це належне повідомлення. Також тепер і ЄСПЛ зазначив, що якщо Постанови Пленуму чи рішення тієї ж ВП ВС чи об'єднаних палат суперечать здоровому глузду, то їх застосування, як і малозначність справ є такими, що порушують право на захист.

Також до огляду увійшла практика ВС-КГС та тематичний огляд судових рішень з питань громадянства, низка рішень з оскарження штрафів ТЦК, практика зі стягнення коштів з МТСБУ, а також визнання договору поділу майна недійсним й рішення зі скасування рішення ДПСУ яким заборонено було Петру Порошенко виїхати за кордон та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність переглянути справу у зв'язку з неналежним повідомленням відповідачів апеляційним судом не дивлячись на повідомлення адвоката одного з відповідачів

Справа № 757/908/20-ц

Велика палата зазначила:

6.18. Загалом ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2024 року у справі «Батуров проти України» дійшов висновку, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов'язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

6.19. Перевіряючи встановлені ЄСПЛ порушення за матеріалами справи, Велика Палата Верховного Суду встановила, що місце проживання жодного з відповідачів не було зареєстроване за адресою, на яку апеляційний суд надсилав судові повістки та процесуальні документи.

6.20. Більше того, судові повістки апеляційний суд надсилав обом відповідачам в одному конверті та не звернув уваги на те, що конверт повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а.с. 34-35).

6.21. Також слід наголосити, що адвокат Панченко А. В. була уповноважена представляти інтереси лише одного з відповідачів, а саме ОСОБА5 , тому її обізнаність про розгляд справи не може бути підставою стверджувати, що інший відповідач ( ОСОБА1 ) також був про неї обізнаний.

6.23. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, зокрема вимоги про розгляд справи з дотриманням принципів рівності сторін, змагальності сторін та відкритості інформації щодо справи, оскільки матеріали справи не містять підтвердження виконання судом апеляційної інстанції вимог статті 361 ЦПК України та повідомлення ОСОБА1 про розгляд справи, суд також не надав йому можливості висловити свою позицію з приводу доводів апеляційної скарги позивачів.