Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 04 по 10 травня 2024 року

Велика палата на цьому тижні, вирішила, що судам попередніх інстанцій нема чого робити і направила справу після ЄСПЛ на новий розгляд, хоча мала можливість поставити крапку. Великі заробітні плати та пенсії призвели до мінімальної відповідальності перед громадянами.

До огляду увійшла дуже цікава позиція щодо оскарження штрафів за відмову від повістки та низка тематичних оглядів від ЄСПЛ, зокрема про права людей з інвалідністю, міжнародного викрадення дітей, екстрадиції, смертної кари, довічного ув'язнення, сексуальної орієнтації та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з скасуванням законного рішення за скаргою ПФУ через 3 роки 4 місяці та 19 днів

Справа № 2-6544/10

Не зовсім зрозуміло, чому Велика палата направила цю справу на новий апеляційний розгляд, коли вже встановлені як ЄСПЛ так і Великою палатою грубі порушення права заявниці на остаточність судового рішення та правову визначеність.

Суд зазначив:

6.14. За результатом розгляду заяви ОСОБА1 ЄСПЛ констатував порушення щодо неї при розгляді справи за її позовом до Управління ПФУ пункту 1 статті 6 Конвенції у зв'язку з несправедливістю цивільного провадження (неповідомлення заявниці про апеляційну скаргу відповідача та про провадження в апеляційному суді), а також статті 1 Першого протоколу до Конвенції (втручання у мирне володіння майном). За висновком ЄСПЛ, мало місце скасування ухваленого на користь заявниці рішення усупереч принципу юридичної визначеності: орган Пенсійного фонду України подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухвалене на користь заявниці (про яке він знав принаймні з вересня 2011 року) 10.01.2014, посилаючись як на єдину підставу для затримки на проведення «інвентаризації» рішень у справах з питань нарахування пенсії. Апеляційний суд (відповідно до висновку ЄСПЛ) безпідставно поновив строк для подання апеляційної скарги і скасував рішення суду першої інстанції.

6.28. Водночас апеляційна скарга була подана Управлінням ПФУ 01.01.2014, тобто через 3 роки 4 місяці 19 днів після проголошення рішення суду першої інстанції. Управління ПФУ було повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції в судовому засіданні 12.08.2010, про що свідчить приєднана до матеріалів справи заява відповідача від 12.08.2010 про розгляд справи без участі його представника (а. с. 9, т. 1). Будучи обізнаним з рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 12.08.2010, у всякому випадку станом на 09.09.2011 (дата звернення Управління ПФУ до суду із заявою про роз'яснення цього рішення), відповідач, заявивши клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження, не навів жодної причини, з якої пропустив строк (а. с. 23, т. 1).

6.29. За таких обставин суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою Управління ПФУ на порушення вимог норм статей 102, 186 КАС, оскільки встановлених законом підстав для цього не було.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення: