Більшість людей впевнені, що перемога у суді та ухвалення рішення на їх користь завершує такий виснажливий та нелегкий процес у захисті та відновленні своїх прав. На жаль, українські реалії доводять інше: починається не менш кропіткий процес виконання законного рішення, що у більшості випадків супроводжується залученням державних або приватних виконавців, вжиття з їхнього боку всіх належних заходів для ефективного примусового виконання судового рішення, оскільки, як свідчить практика, боржники не часто поспішають виконати рішення суду та/або погасити заборгованість самостійно.
Одним з найбільш ефективних засобів, які сприяють досягненню максимального результату щодо примусового виконання судового рішення – є обмеження права виїзду за кордон. Як свідчить практика, це один з найбільш дієвих способів забезпечення виконання рішення суду, який застосовується відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Однак, потрібно брати до уваги той факт, що застосовується таке обмеження не одразу ж після відкриття виконавчого провадження, а лише у разі ухилення боржника від виконання судового рішення.
Окрім цього, рішення про обмеження права виїзду за кордон, як тимчасовий захід до повного погашення заборгованості, встановлюється судом за поданням державного/приватного виконавця. У кожному окремому випадку суд, за власним переконанням, вирішує чи достатньо обґрунтованими є докази, що свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань.
Досить абстрактно, чи не так?
На нашу думку, більш конкретніше це питання вирішено законодавцем у справах про стягнення аліментів. Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець самостійно виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України – до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Чітко визначені і часові межі ухилення від виконання рішення суду, і процедура більш прозора.
У будь-якому разі, хочемо додати, що застосувати цей захід не завжди легко, оскільки і самі виконавці не рідко «забувають» про наданні їм законодавчі можливості і не вчиняють жодних дій, «розводячи руками», посилаючись на неймовірне навантаження. Однак, не потрібно боятися нагадати їм про їх посадові обов’язки та Ваші законні права та інтереси, які потребують захисту. Якщо ж не має реакції, то сміливо можна подавати скаргу керівнику органу, а в подальшому скаржитись до регіонального керівництва виконавчої служби. Мусимо зазначити, що в разі складання скарги з чітким обґрунтуванням порушень законодавства з боку виконавця, реакція буде фактично миттєва. Тому, стягувану потрібно завжди тримати виконавця в «тонусі», або мати представника, який з професійної точки зору буде «мотивувати» виконавця виконувати свої обов’язки.
Однак, в такій ситуації завжди є дві сторони: стягувач та боржник. Дії стягувача приблизно зрозумілі, але що робити, якщо особа виступає з протилежної сторони – є боржником. Адже право на правову допомогу мають обидві сторони, в тому числі й та, що захищається. Так, є рішення суду, яке необхідно виконати, коштів для того, щоб погасити заборгованість немає, виконавець вживає незручні заходи, арештовує майно, забороняє виїзд за кордон, як виходити із цієї ситуації?
На початку, потрібно чітко вивчити документи, які стали підставою відкриття виконавчого провадження: виконавчий лист, наказ, виконавчий напис нотаріуса тощо. Адже лише у випадку їх належного оформлення, виконавець відкриває виконавче провадження та виносить відповідну постанову. В разі наявності юридичних зауважень до виконавчого документу та/або обставин, такий виконавчий документ можна визнати таким, що не підлягає виконанню, наслідком чого буде закриття виконавчого провадження та скасування всіх заходів (арешт, опис, обмеження у виїзді за кордон тощо).
Однак, якщо ж виконавче провадження відкрите без явних порушень закону, передусім, намагайтеся підтримувати контакт з виконавцем, переконайте його, що невиконання Вами рішення спричинене не ухилянням від виконання, а скрутною матеріальною ситуацією. По – мірі можливості частково погашайте наявну заборгованість. Активна участь у виконавчому провадженні з Вашого боку сприятиме зниженню ризику обмеження Вас у праві виїзду закордон, принаймні, – у вас будуть аргументи для суду під час захисту своїх прав на вільне пересування.
Йдемо далі. У разі, коли Вас вже обмежено у праві виїзду за кордон – є кілька варіантів вирішення проблемної ситуації на Вашу користь. Перший варіант – максимально простий, але не завжди вигідний для Вас у матеріальному вимірі. Все, що необхідно – просто погасити заборгованість та надати таке підтвердження виконавцю. Якщо виконавчих проваджень декілька, а коштів для погашення заборгованості не вистачає – першочергово обирайте ту заборгованість, щодо якої Ви і обмежені у праві виїзду за кордон.
Наступний варіант – це оскарження в судовому порядку (в т.ч. апеляційному) рішення виконавця та/або суду, яким встановлюються обмеження для Вас щодо виїзду за кордон. Як ми вже зазначили вище, подання щодо ухилення Вами від виконання рішення суду (погашення заборгованості) повинно бути обґрунтованим, тобто повинні бути наявні такі факти як: необґрунтовані витрати, приховування майна, укладання фіктивних договорів, підтвердження закордонних поїздок тощо. Українські суди зазвичай досить формально підходять до цього моменту і не досліджують належним чином подібні факти, що є підставою для подальшого оскарження боржником такого рішення і скасування обмеження права виїзду за кордон в апеляційному порядку.
Блог