Кримінальна відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 ККУ): ознаки злочину

В умовах триваючої збройної агресії рф проти нашої держави продовжується призов на військову службу за мобілізацією в Україні. В ході мобілізації можуть виникати конфліктні ситуації між військовозобов’язаними та працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК). Ці непорозуміння відбуваються на різних етапах мобілізації та можуть тягнути за собою несприятливі юридичні наслідки.

Кримінальна відповідальність за ст. 336 Кримінального кодексу України (далі - КК України) є одним із таких наслідків, який настає за ухилення військовозобов’язаного або резервіста від призову на військову службу за мобілізацією. Суспільна небезпека цього правопорушення полягає в тому, що без швидкої та своєчасної мобілізації не можливо ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до ЗСУ чи інших військових формувань під час воєнних дій створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

В цій публікації я пропоную розглянути, якими на сьогодні є умови притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею, які обов’язкові ознаки складу злочину, на якому етапі мобілізації цей злочин вважається закінченим, а також з`ясуємо проблеми з доказуванням кожної з цих ознак.

Отже, давайте розбиратись.

1. Склад злочину

Ухилення від призову за мобілізацією за ст. 336 КК України є нетяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає позбавлення волі строком до 5 років. Як і будь-яке правопорушення, цей злочин має чотири обов’язкові ознаки, обов`язок доказування яких перед судом покладається на органи досудового розслідування. За основу аналізу в цій статті використано дві базові постанови Верховного Суду від 10.04.2025 року у справі № 585/3430/23 та від 19.03.2024 року у справі № 676/4559/22, присвячені цьому питанню.

Отже, розглянемо детальніше кожну з ознак складу злочину за ст. 336 КК України:

1) об`єкт правопорушення (у більш вузькому розумінні) - це встановлений законом порядок комплектування ЗСУ (інших формувань), підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших формувань на рівні, що забезпечує вимоги національної безпеки;

2) об`єктивна сторона: виражається в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або т.зв. змішаної бездіяльності, яка може полягати у неявці до місця, визначеного у повістці, мобілізаційному розпорядженні або в наказі начальника ТЦК, для відправлення до військової частини для проходження військової служби;

2.1. обстановка: з моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану, з якими автоматично настає особливий період.

3) суб`єктом злочину є: військовозобов`язані громадяни України, які підлягають мобілізації, та резервісти.