Коли недоїмка з ЄСВ та виконавче провадження є, але ні ФОПа, ні бажання платити – немає

Про наявність недоїмки з ЄСВ українці швидше дізнаються від своїх банків, коли в однієї спекотної літньої днини дізнаються про арешт свого банківського рахунку.

Потім з’ясовується, що колись ще за царювання попередників, були зареєстрованими фізичними особами-підприємцями, проте вирішили закритися, але чи то не всі документи реєстратору подали, чи то подали, але забули про податкову, чи взагалі, не дійшли до реєстратора, проте побували в податковій, написавши «якусь» заяву про «щось». Згодом, виявиться, що в нових реєстрах «горезвісний ФОП» відсутній, але реєстри пенсійного фонду та податкової «пам’ятають» все.

Наступним кроком податківці приймуть вимогу про недоїмку з ЄСВ, а в силу прямого припису ст. 17 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. 16 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, а тому недоїмка з ЄСВ буде існувати і 3…5…10… років

І. Про можливість відстрочення, розстрочення

Маючи арештовані рахунки, відкрите виконавче провадження та борг з ЄСВ, існує можливість отримати відстрочення (розстрочення), адже відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі прийняти рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення, за наявності письмової заяви стягувача (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Обставини, що будуть формальними підставами для відстрочення чи розстрочення (див. ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження») є такі, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

ІІ. Але тут постає питання, що відбувається з арештованими рахунками?

Згідно з п. 18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 за № 512/5 зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

Отож наявність відстрочення не є автоматичною підставою для зняття арешту.

ІІІ. Зняття арешту – реальність?

Положеннями ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені випадки, коли арешт з рахунків знімається.