Зміст:
Грань між наклепом і оціночним судженням дуже тонка, а за юридичними наслідками це дуже важливе питання. Оскільки, припустимо, згідно з нормами Конституції України, кожна людина має право на вільне вираження своїх думок, поглядів і переконань, а також свободу слова. Але також, ніхто не має права принижувати чужу гідність, псувати ділову репутацію і т.д. Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутим до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Так що таке оціночне судження?
Оціночне судження - це висловлювання, яке не містить фактичних даних, критики, оцінки дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Крім того, в судовій практиці, при вирішенні спорів, суди також використовують трактування, викладене в Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Згідно з позицією ВСУ, до оціночних суджень відносяться думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, і які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати. Наприклад, оціночним судженням може бути, - «ця обслуговуюча компанія не задовольняє всіх моїх вимог» (адже у кожного свої вимоги від сервісу, у когось трохи більші у когось трохи менші запити), «в цьому закладі недостатньо смачно готують, і до того ж місце розташування незручне» (поняття смаку у кожного різне і залежить від багатьох факторів, та й з місцем розташування не все зрозуміло, - адже «в центрі» не завжди добре), в школі дуже суворі вчителі (у когось строгість, а у когось - дисципліна, - головне щоб все було в межах розумного і не переступало межі закону). Підводячи підсумок, характер оціночних суджень є суб'єктивним, це особиста оцінка певних фактів, ситуацій людиною через призму своїх переконань.
Користуйтеся консультацією: Захист репутації. Як видалити брехню з Інтернету
Як ми вже з'ясували раніше, законодавець ввів в апарат понять «факт» і «думку», що є основою для вирішення питання «різниця між наклепом і оціночним судженнями?»
Факт - це достовірні відомості про будь-яку подію, ситуацію, і характеризується тим, що його можна або довести, або спростувати.
Думка - це ж майже тотожне поняття «оціночним судженням», тобто суб'єктивне висловлювання людини, яке може бути як позитивного, так і негативного характеру про якийсь факт, при цьому його не можна ні довести, ні спростувати, а також це можуть бути різного роду прогнози, порівняння, оцінки та припущення. Все це проходить через призму суб'єктивізму, але ні в якому разі не повинно в себе вміщати принизливих фраз, таких, що порушують право іншої людини на шанобливе ставлення до його гідності та честі.
Зміст понять «фактичне твердження» і «оціночне судження» також було розкрито в постанові Верховного Суду України від 01.02.2018 у справі № 757/33799/15-ц, відповідно до якого:
-
твердження - це логічно аргументована наявність певного факту або ж групи фактів. Факт, в свою ж чергу, є відображенням об'єктивної діяльності, це конкретні відомості про обставини, ситуації, які трапилися в конкретний час, в конкретному місці і при конкретних обставинах. З огляду на, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб і не пропускається через призму їх поглядів і думок, то його відповідність дійсності може бути перевірено і встановлено судом;
-
судження - в свою ж чергу, це те ж саме, що і особиста думка або ж висловлювання. Як завжди, судження пропускається через призму суб'єктивного, тому має оціночний характер. В такому випадку, в такому висловлюванні містяться думки, які складно оцінити на правдивість і вірність, а точніше неможливо, що і пояснює, чому судження не може бути предметом спору і судового доведення.
Але також, потрібно враховувати, що при використанні деяких мовних зворотів твердження про факт може перетворитись в оціночне судження. Наприклад, стверджуючи, як не про щось конкретне, а через призму особистої думки - «мені здалося», «схоже на те», «на мою думку» і т.д.
Блог