Тема договорів оренди завжди турбувала власників землі. Якщо в теперішній час користуватись інтернетом, то ми зможемо знайти доволі багато інформації на дану тему. Але ще частіше така інформація є трішки незрозумілою.
Дуже часто до закінчення ще діючих договорів залишається 1-2 роки, а орендар уже починає масово вмовляти власників землі переукладати договори оренди на нові строки. Я б назвала це «добровільно-примусово» адже є як і погрози, так і винагороди за переукладання.
Однією з головних причин дуже активних дій орендаря є прийняття земельних законів у інтересах орендарів, для яких оренда є як прибутком, так і захистом від прогресивних відносин.
Ще однією із вагомих причин є те, що земля, яка перебуває в оренді, може бути продана її власником, при цьому договір оренди укладений на таких умовах, що він не втрачає свою чинність та продовжує діяти. Орендар має переважне право на купівлю землі, але це може бути й інша особа. Тільки тут потрібно не забувати, що для інших осіб земля, яка в оренді на 5-10 років, — менш цікаве придбання, ніж та, яка вільна, або ж оренда закінчиться за 1-2 роки.
Коли читаєте про оренду, стає трішки незрозуміло і страшно, куди ж ви можете віддати свою ділянку не менше, аніж на 7 років. Цей мінімальний строк встановлений ЗК України та Законом «Про оренду землі», і відступити від нього в бік зменшення неможливо. Водночас на більший строк укласти договір можна.
Дивлячись на це, часто власники землі ігнорують укладання договору оренди, і орендні відносини виникають на усній, договірній основі. Навіть складно уявити, що зазначене явище стало негативною традицією у нашому суспільстві.
Незважаючи на повноцінну нормативну базу, що регулює ці питання, достатньо часто ми зустрічаємось із випадками, коли договір оренди укладено між орендодавцем та орендарем, проте не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, або ж ще гірше, коли, крім усної домовленості, не існує жодного факту на підтвердження існування зобов’язань щодо земельної ділянки.
Варто відзначити, що згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, у випадку відсутності зареєстрованого належним чином права (договору оренди земельної ділянки), не кажучи вже про повну відсутність будь-якого письмового договору оренди, такі відносини вважаються тіньовими і не піддаються регулюванню чинним законодавством
Хочу нагадати, що тіньова оренда є негативною і має такі ж наслідки. Цивільно-правові відносини майнового характеру, що не закріплені письмовою угодою і не зареєстровані, не лише порушують норми чинного законодавства, а ще й не гарантують жодні права та обов'язки для кожної зі сторін такої «домовленості». Іншими словами, орендар і орендодавець юридично нічого нікому не винні.
Реєстрація договору оренди та наявність примірника такого договору в орендодавця і орендаря виступає у ролі взаємних гарантій для кожної зі сторін. Досить часто, підписуючи договір оренди, власник паю вважає, що ділянка вже передана в користування та рахує закінчення терміну дії договору від дати його підписання.
Блог