Упродовж останніх днів ЗСУ звільнили від російських загарбників майже 400 населених пунктів Харківщини. В Ізюмі знайдено масове поховання людей. Такі самі наслідки вчинених воєнних злочинів окупантами ми бачили і на інших деокупованих територіях, зокрема в Бучі. Світ повинен притягнути агресора до відповідальності, але слід детальніше розглянути, за які саме дії це можливо зробити. Хто такий комбатант? У чому полягає імунітет комбатанта?
Міжнародне гуманітарне право спрямоване на забезпечення безпеки цивільного населення і цивільних обʼєктів на території збройного конфлікту, обмеження їх участі, полегшення можливих наслідків.
Саме тому Женевська конвенція про поводження з військовополоненими поділяє всіх осіб на комбатантів та цивільне населення (некомбатантів).
Комбатантами є особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу). Збройні сили сторони конфлікту складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, а також можуть включати напіввоєнні та озброєні організації.
Отже, до них можна віднести всі підрозділи, які беруть участь у бойових діях на стороні росії: військовослужбовців рф, членів приватних військових компаній, учасників незаконних збройних формувань «днр», «лнр» — усіх, крім цивільних (наприклад, не є комбатантами вчителі, журналісти та інші особи, які перебувають на окупованих територіях, не є військовими, не носять зброю чи уніформу та не вчиняють воєнні дії).
Комбатанти можуть брати безпосередню участь у воєнних діях, а у разі їх затримання вважаються військовополоненими. При цьому комбатанти мають військовий імунітет і не несуть персональної відповідальності за воєнні дії відносно військових об’єктів чи комбатантів протилежної сторони. Водночас такий імунітет не є абсолютним і не поширюється на вчинення воєнних та інших злочинів.
Згадайте новину: А взагалі чи розповсюджується дія права Гааги та права Женеви на агресора росію ....?
Комбатантів, які вчинили воєнні злочини, можливо притягнути до відповідальності за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни».
Це стосується випадків, коли:
-
внаслідок обстрілів, артилерійських чи авіаційних ударів отримали поранення чи загинули цивільні особи, які не беруть участь у бойових діях;
-
обстріли були спрямовані на цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки, приватні підприємства тощо, які не є військовими цілями;
-
застосовано для маскування форму або розпізнавальні знаки ЗСУ та інших військових формувань;
-
використано заборонені засоби (зброї, боєприпаси) та методи ведення війни (наприклад, віддання наказу не брати полонених), використано невибіркову зброю або застосовано зброю проти військових цілей без дотримання принципу співмірності;
-
є інші випадки.
Також як порушення законів та звичаїв ведення війни кваліфікуються такі дії комбатантів щодо цивільного населення:
-
навмисне вбивство,
-
зґвалтування та інше сексуальне насильство,
-
катування та нелюдське поводження з полоненими та цивільними особами,
-
грабежі,
-
інші дії щодо цивільного населення і цивільних об’єктів.
Кожен, хто наказує, чи навмисно вчиняє такі дії, чи сприяє їм, несе відповідальність за воєнні злочини. Командувачі силами, які знали або мали підстави знати про такі злочини, але не намагалися їх зупинити чи покарати винних, несуть кримінальну відповідальність за військові злочини в рамках відповідальності командування.
Користуйтеся консультацією: Що робити, якщо ви стали свідком воєнного злочину?
Блог