Як відомо, одним з елементів політичної боротьби завжди була дискредитація конкурентів - поширення інформації, яка виставляє їх у вкрай невигідному світлі - звинувачення в корупції, аморальній поведінці, нагадування про давно забуті «скелети у шафі».
Очевидно, що фігуранти таких «розслідувань» будуть виправдовувати себе і доводити своїм виборцям, колегам і спонсорам недостовірність таких звинувачень. Чи не єдиним по-справжньому ефективним способом довести хибність поширеної інформації є судовий позов про визнання інформації недостовірною та її спростування у судовому порядку.
Обом сторонам потенційного судового спору слід розуміти особливості цієї категорії справ для того, щоб прогнозувати результати судового процесу.
Зупинимося на одній з таких особливостей, яка, як показує судова практика, має вирішальне значення. Йдеться про форму, в якій була представлена інформація. Мова йде не про візуальну форму повідомлення, таку як відеозапис публічного виступу, відеоролик журналістського розслідування, текстовий матеріал (стаття в газеті, пост у соціальній мережі тощо). Під формою подання інформації в таких спорах розуміють саме лінгвістичну характеристику висловлювання, тобто чи має воно форму твердження особи про факт (певні дії або події, які дійсно існували або існують), або ж висловлене у формі оцінного судження - суб'єктивних поглядів, уявлень, ставлення особи до певних подій та осіб.
Наприклад, «Депутат К. вкрав сто тисяч гривень, які були виділені з бюджету міста М. на ремонт доріг» - твердження про факт; «Виглядає так, що депутат К. може бути пов'язаний з розкраданням ста тисяч гривень, виділених з бюджету міста М. на ремонт доріг» - оціночне судження.
Аналізуйте судовий акт: Обізвати особу «шлюхою» та «проституткою» - це образа, тому у позові про захист честі та гідності, а головне у стягненні моральної шкоди слід відмовити (Яготинський районний суд Київської області)
Чому ж так важливо відрізняти твердження про факти від оціночних суджень?
Перш за все тому, що оціночні судження не можуть бути визнаними недостовірними і не підлягають спростуванню, на відміну від тверджень про факти, які можуть бути перевіреними, визнаними недостовірними і спростованими. Тобто, якщо негативна інформація про депутата К. має форму оціночного судження, депутат К. навряд чи може розраховувати на захист своїх прав в суді і на спростування інформації про причетність до розкрадання бюджетних коштів.
На практиці досить часто трапляються випадки, коли встановити, яку ж форму має висловлювання не так просто, оскільки для цього необхідні спеціальні знання в галузі лінгвістики. Саме лінгвістична експертиза покликана допомогти суду з'ясувати це важливе для вирішення справи питання.
З прийняттям нових редакцій процесуальних кодексів, законодавцем були внесені зміни в Закон України «Про судову експертизу», чим суттєво змінено порядок призначення всіх судових експертиз, в тому числі лінгвістичної. Зокрема, крім можливості призначення експертизи судом, право самостійно замовити експертизу надається також сторонам судового спору у цивільному, господарському або адміністративному процесі.
Аналізуйте судовий акт: Образливі вислови на кшалт «Ви тупий?» не є розповсюдженням недостовірної інформації (ВС/КЦС № 591/7099/16-ц від 20.05.2019)
Блог