Як сформулювати договірні положення про форс-мажор у воєнний час?

Рік широкомасштабного вторгнення росії в Україну внесло зміни в усі сфери нашого життя, бізнес не є виключанням. Воєнні дії на території нашої держави ускладнюють виконання договірних зобов’язань між контрагентами або ж взагалі унеможливлюють їх виконання.

За невиконання договірних зобов’язань, цивільним та господарським кодексом передбачена відповідальність, тому вкрай важливо чітко сформулювати розділ договору про форс-мажорні обставини, який в умовах війни має особливу актуальність.

Так, статтею 617 ЦКУ зазначено, що підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є обставини непереборної сили. Схожі положення містяться у статті 218 ГКУ, яка передбачає обов’язок доведення, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Визначення форс-мажорних обставин, як обставин непереборної сили міститься у ч.2 ст.141 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, де форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Тобто, форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій суб’єкт господарювання не має можливості. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання (штрафів/пені), а не від виконання самого зобов'язання. Тож, форс-мажор не дає змоги уникнути виконання зобов'язань. Верховний Суд у постанові по справі №922/2394/21 від 14.06.2022 року наголошує, що: «форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».

У договірних відносинах під час дії воєнного стану, в першу чергу слід приділити увагу критеріям розділу договору про форс-мажорні обставини, а саме:

- чи конкретизовано визначення і зміст допустимих воєнних форс-мажорних обставин у договорі;

- чи зазначено опис наслідків випадку воєнного форс-мажору у договорі;

- наявність і зміст положень про односторонню відмову від договору через форс-мажорні обставини, що тривають;

- строк повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин;