З прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі- Закон) особи, які стали жертвами домашнього насильства, отримали дійсно дієві способи захисту їхніх прав та законних інтересів.
Як діяти і куди звертатись в ситуаціях проявів насильства в сім’ї?
В першу чергу необхідно звернутись до органів поліції. Звернення може бути, як в письмовій формі (з обов’язковим отриманням талону-звернення), так і у формі виклику працівників поліції до місця вчинення насильства. Відповідно до ст.25 Закону України підрозділи органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення мають право винести терміновий заборонний припис. Якщо у ході досудового розслідування буде доведено вину особи-агресора, то дана особа нестиме відповідальність відповідно до норм чинного законодавства.
Друге – це звернення до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та установ органів місцевого самоврядування, працівники яких зобов’язані :
-
скерувати заяву про вчинення насильства до територіального органу внутрішніх справ для вжиття ним відповідних заходів, що входять у компетенцію поліції, а собі залишити копію заяви для вжиття заходів у межах своєї компетенції;
-
відвідати сім’ю, в якій чиниться насильство, щоб з’ясувати причини насильства й вид допомоги, якої потребують постраждалі члени сім’ї;
-
провести просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де чиниться насильство, і проінформувати про права, заходи й послуги, якими вони можуть скористатися;
-
організувати надання постраждалим від насильства психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг;
-
у разі необхідності скерувати постраждалих до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї (кризового центру, притулку, центру медико-соціальної реабілітації).
Третє – це звернення до центрів надання безоплатної правової допомоги. Центри безоплатної правової допомоги надають безоплатну первинну та безоплатну вторинну допомоги.
Безоплатна первинна допомога – це надання правової інформації, консультації та складання документів непроцесуального характеру (наприклад заява до поліції).
Безоплатна вторинна правова допомога – це представництво інтересів судів, захист та складання документів процесуального характеру. Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш незахищені верстви населення, в тому числі і жертви домашнього насильства. Жертви домашнього насильства можуть звернутись до суду для видачі обмежувального припису, який покладає на агресора низку таких обмежень, як:
-
заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
-
усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
-
обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
-
заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
-
заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
-
заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається строком від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом строком не більше 6 місяців.
Четверте – це звернення на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, яка працює на базі громадської організації «Ла Страда-Україна» із 1997 року.
На гарячій лінії можна отримати комплексну допомогу : психологічну, соціальну, реабілітаційну та правову.
Зателефонувати на неї можна за номером 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) і за коротким номером 386 (безкоштовно з мобільних телефонів).
Блог