Сумлінні платники податків продовжують масово потерпати від протиправних «нападок» податкової та правоохоронних органів через наявність господарських операцій з контрагентами, які, на думку податківців, мають статус фіктивних.
Головними претензіями податківців в даній категорій справ, підтриманими, на жаль, Судовою палатою в адміністративних справ Верховного Суду з прав людини, є те, що «статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами», а також те, що платник податків не проявив розумної обачності у виборі контрагента, не переслідував ділової мети (розумної економічної причини), а саме господарська операція не мала реального, фактичного здійснення.
Не вдаючись в обговорення підставності такого висновку найвищої судової інстанції, пропонується зосередитись на практичних пропозиціях в даної категорії справ, врахувавши прогресивну практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Згадайте новину: З 01.01.2017 р. податкові інспекції не мають право проводити перевірки!
І.
Щодо принципу «належного урядування»
Як відомо Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практика ЄСПЛ для судів є джерелом права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та повинні застосовуватись як під час адміністративного судочинства (ч. 2 ст. 8 КАСУ), так і під час кримінального провадження (ч. ст.8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
В даній категорії справ, окрім відомих та часто вживаних рішень ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», «Булвес проти Болгарії» та «Бізнес Суппорт центр проти Болгарі», «Сєрков проти України» чомусь незаслужено залишилось поза увагою таке рішення ЄСПЛ як «Рисовський проти України» від 02.10.2011 (заява № 29979/04).
Між тим, в пунктах 70,71 цього рішення ЕСПЛ оперую «принципом належного урядування» як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов’язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (прим автора: під цивільними правовідносинами, згідно усталеної практики ЄСПЛ, розуміються всі правовідносини відмінні від кримінальних. Тобто податкові правовідносини охоплюються категорією цивільних правовідносин про що детально зазначено ниже). Понад це «на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок .». Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Варто зауважити, що принцип «належного урядування» без сумніву є дотичним і до податкових спорів. Адже платник податків, як приватна особа, не має в своєму розпорядження ані державного апарату, ані владних функцій, ані можливості застосувати примус відносно свого контрагента. Більш того у контрагента відсутній обов’язок звітувати перед платником податків та бути підданим його контролю. Звідси випливає, що платник податків, при виборі контрагента, змушений оперувати наявною офіційною інформацією про свого контрагента, яка формується тими ж державними органами. Окрім цього, зоною відповідальності саме держави є те, щоб протиправно створена юридична особа не отримала державну легалізацію (через реєстраційні процедури) і тим більше не здійснювала протиправну діяльність, іноді, навіть протягом досить тривалого часу (на практики держава реєструє податкові накладні фіктивних фірм, інколи видає таким фірмам ліцензії, тощо). І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з’явитись лише як наслідок «неналежного урядування».
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.