Відтепер це корпоративний? ВС визначив по-іншому категорію спорів про звільнення керівника ( справа №359/8573/20)

Рішення про звільнення керівника підприємства, хоча і має наслідки в межах трудових правовідносин, стосується позбавлення повноважень на управління товариством. Тож спір має розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин. (Джерело: ЗіБ)

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №359/8573/20 за позовом в.о. директора державного підприємства щодо скасування рішення первинної профспілкової організації про розірвання трудового договору.

У квітні 2020 році профспілка прийняла рішення, відповідно до якого вимагала у профільного міністерства розірвання трудового договору із керівником. Відповідно до ст. 45 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації розірвати трудовий договір з керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності.

Керівник звернувся до суду із вимогою скасувати рішення профспілки. Перша інстанція у задоволенні позову відмовила. Там врахували наявність численних порушень вимог трудового законодавства на підприємстві, підтверджених судовими рішеннями, а також те, що керівник не надав належних і допустимих доказів на спростування.

Після цього чоловік звернувся за правовою допомогою до нашого адвокатського об’єднання. Ми звернули увагу, що профспілка, яка ініціювала питання звільнення керівника, налічувала лише 24 особи. В той час, як на підприємстві, де працювало більше трьох тисяч робітників, існувало 43 профспілки.

Але згідно із позицією Верховного Суду (постанова від 11.12.2019 у справі №266/4331/17) за наявності на підприємстві декількох профспілкових організацій їх виборні органи на відповідному рівні договірного регулювання повинні узгоджувати свої дії для досягнення своїх статутних цілей і завдань в питанні захисту інтересів членів своїх профспілок для уникнення можливого прийняття рішення, яке б суперечило правам та інтересам членів іншої профспілкової організації.

Оскільки представництва спільної позиції не було, апеляція скасувала рішення первинної профспілкової організації.

Тоді відповідач звернувся до Верховного Суду. Після подання ним касаційної скарги Велика Палата ухвалила постанову в іншій справі (№ 201/909/20 від 14 грудня 2022 року), в якій зробила висновок про те, що правове регулювання питання розірвання трудового договору з керівником підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення у результаті припинення трудових правовідносин.

І якщо раніше подібні спори вирішувалася у порядку цивільного судочинства (як трудові спори), то тепер позицію у цьому питанні було змінено.

У справі, що переглядалася, для визначення юрисдикції спору потрібно було з'ясувати, чи належить спір за своєю правовою природою та правовими наслідками до корпоративних спорів, а відтак підлягає вирішенню господарським судом, чи спір є трудовим та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: