Главная Блог Новости Від законності до верховенства права: суддя ВС Костянтин Пільков дослідив еволюцію застосування принципів права у практиці ВС

Від законності до верховенства права: суддя ВС Костянтин Пільков дослідив еволюцію застосування принципів права у практиці ВС

30.06.2023
Просмотров : 1472

Україна задекларувала незворотність європейського курсу та орієнтується на європейське майбутнє. А надання в червні 2022 року Україні статусу кандидата на членство в ЄС поглибило процес інтеграції і підтвердило європейські прагнення Українського народу.

На цьому наголосив суддя Верховного Суду Костянтин Пільков під час виступу на міжнародному семінарі, присвяченому верховенству права під час війни. Спікер виступив з темою «Від законності до верховенства права: еволюція застосування основних принципів права у практиці Верховного Суду».

Характеризуючи тенденції застосування загальних принципів права, науковці схиляються до думки, що в минулому суди України здебільшого формально посилалися на принципи права та не застосовували їх як інструмент вирішення спору. Такі загальні засади застосовувалися радше декларативно в рішеннях національних судів.

Попри те, що науковці й практики загалом наголошували на фундаментальному, системоутворювальному значенні принципів права, на практиці їх застосування засновувалося на нормах процесуальних кодексів про те, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, то суд застосовує закон, який регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд керується загальними засадами законодавства (аналогія права). Тобто законодавець орієнтував на використання принципів як останнього інструменту до не врегульованих законом правовідносин. У такому разі застосування принципів права виконує лише практичну функцію заповнення прогалин.

За словами судді ВС, сьогодні ситуація докорінно змінюється. Костянтин Пільков акцентував на основних факторах цього процесу. У 2006 році в національне законодавство були внесені зміни, за якими рішення Європейського суду з прав людини набули значення джерела права. Ці зміни мали величезне значення для розвитку правової системи, адже таким чином була підготовлена основа для застосування українськими судами конвенційних принципів.

Наступний етап – 2017 рік, коли суттєвих змін зазнали процесуальні кодекси. Тоді суди фактично отримали повноваження не застосовувати закон, який, на думку суду, не відповідає Конституції. Це створило підґрунтя для прямого застосування конституційних принципів, хоч випадки, коли конституційний принцип становить самостійну й достатню правову основу для вирішення справи, вкрай рідкісні. Іншим важливим фактором є поповнення суддівського корпусу науковцями та адвокатами, особливо їх залучення у 2017 році до формування нового складу Верховного Суду. Відтак чимало представників інших правничих професій стали суддями Верховного Суду і привнесли нові знання, доктрини, ідеї, які не були притаманні українській судовій практиці та правовій системі загалом. Останнім етапом спікер назвав закріплення нової структури Верховного Суду. На його думку, створення механізму Великої Палати ВС, у якій представники чотирьох юрисдикцій працюють над забезпеченням єдності судової практики в усіх чотирьох юрисдикціях, зокрема спираючись на принципи права, які є спільними для всіх або декількох юрисдикцій, передбачає трансформацію розуміння застосування загальних принципів.

Суддя ВС проілюстрував процес інтеграції принципів права у площину реального правозастосування на прикладі доктрини venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка є проявом принципу добросовісності, зокрема в цивільних відносинах, і яка до 2018 року не застосовувалася судами. У 2018 році ця доктрина згадується вже в семи судових рішеннях, у 2019 році – у 203 судових рішеннях, у 2020 році – у 551, у 2021 році – у 866, у 2022 році – у 814. Є багато інших прикладів, які демонструють зростаючу тенденцію сприйняття судами «нових» доктрин, що ґрунтуються на принципах, які насправді глибоко вкорінені у вітчизняному праві. Завдяки привнесеним з юридичної науки доктринам, що є втіленням відомих національному праву принципів, які, однак, прямо не застосовувались як окрема й достатня основа для вирішення спору через свою неконкретність, ці загальні принципи «ожили» в судових рішеннях.

Окремим фактором, чи то пак четвертою хвилею входження в українську судову практику принципів (поряд із принципами Європейської конвенції з прав людини, конституційними принципами та принципами, властивими окремим галузям права), стало застосування українським судом принципів права ЄС. Костянтин Пільков акцентував на тому, що національна судова система готується до повноцінної інтеграції України з ЄС і робить свою «домашню роботу». Наприклад, у постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (провадження № 12-59гс21) Велика Палата ВС констатувала, що рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дає змогу встановити зміст положень актів законодавства ЄС. Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ врахуванню підлягають принципи, що випливають із його рішень щодо схожих питань, навіть якщо вони стосуються інших держав. Так поступово, спершу в енергетичному секторі, де Україна має міжнародні зобов’язання в межах Енергетичного Співтовариства, основні принципи права ЄС, які там застосовуються, стають застосовними також в українському суді.

Водночас спікер закликав виокремлювати категорію стандартів поведінки в масиві того, що в нашому праві часто об’єднано в єдину категорію принципів, і згадав про книгу почесного професора Кюсюського університету (Японія) Тошіюкі Коно «Ефективність у міжнародному приватному праві», у якій науковець розрізняє правила та стандарти. Професор закликає розрізняти основні підходи законодавця, які полягають у регулюванні суспільних відносин чіткими й конкретними правилами для кожної конкретної ситуації чи в підході, за яким стандарти є основним інструментом. Наприклад, стандарти розумності, справедливості є більш гнучкими та загальними категоріями, розуміння яких має бути спільним для всіх членів суспільства й суддів. Законодавець, який орієнтується на регулювання чіткими нормами-правилами, ніколи не зможе передбачити всі ситуації, і завжди залишатиметься шпаринка для недобросовісного гравця, який формально буде у правовому полі. Натомість наголос на регулюванні за допомогою стандартів-принципів орієнтує на загальне розуміння того, що є допустимим у демократичному суспільстві, і покладає на суди завдання справді оцінювати це, а не формально перевіряти дотримання букви закону у вигляді конкретних правил.

Костянтин Пільков позитивно оцінює прогрес українського правосуддя від буквального застосування закону з покладенням на законодавця відповідальності за те, що в окремих випадках це може призводити до парадоксальних результатів або створювати вигоди для того, хто формально виконує закон, однак насправді зловживає правом, до застосування принципів-стандартів, що тягне за собою більшу гнучкість, зрозумілість, справедливість, але меншу формальну правову визначеність, за що судову систему можуть критикувати. Водночас і в застосуванні принципів-стандартів забезпечується правова визначеність. Навіть більше, вона є такою, що збігається з побутовим розумінням того, що є справедливим, адже передбачає, що, застосовуючи категорії розумності, добросовісності та інші стандарти поведінки особи у відносинах, суд чіткіше аргументуватиме, чому через призму цих категорій саме так оцінив поведінку особи і яке це має значення для справи.

Участь у міжнародному семінарі у форматі онлайн також узяла суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська. Вона акцентувала на тому, що міжнародна правова спільнота є сильнішою у своїй єдності. За словами судді ВС, конструктивний діалог між суддями та науковцями з інших країн надзвичайно важливий, адже сприяє обговоренню подібних правових проблем та формуванню подібних підходів у правозастосуванні. Так, у межах робочої групи з податків Європейської асоціації адміністративних суддів регулярно аналізуються підходи у сфері міжнародного оподаткування. Окремим важливим проєктом є унікальний річний навчальний курс для суддів у сфері міжнародного оподаткування, який реалізується за підтримки ОЕСР.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст