Велика Палата ВС пояснила, чому роботодавець не може таємно моніторити корпоративний телефон працівника ( справа № 553/3599/15-ц)

У постанові від 17 червня 2026 року у справі № 553/3599/15-ц Велика Палата Верховного Суду переглянула судові рішення за виключними обставинами після того, як Європейський суд з прав людини встановив порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Спір стосувався законності збору роботодавцем інформації про використання працівником корпоративного мобільного телефону та інших відомостей, що могли стосуватися його приватного життя. (Джерело : Судово-юридична газета)

Ця постанова має важливе значення для всієї практики застосування права на повагу до приватного життя у трудових правовідносинах. Велика Палата фактично підтвердила, що українські суди повинні оцінювати не лише відповідність дій роботодавця вимогам національного законодавства про персональні дані, а й перевіряти, чи відповідає втручання у приватне життя критеріям, виробленим практикою ЄСПЛ.

Працівник АТ звернувся до суду, вважаючи, що служба внутрішньої безпеки підприємства незаконно збирала інформацію про його особисте життя та телефонні розмови. Він також зазначав, що роботодавець відмовився надати йому доступ до зібраної інформації.

Позивач просив визнати незаконними дії щодо збору та обробки його персональних даних, а також зобов'язати роботодавця надати інформацію, отриману від оператора мобільного зв'язку та внаслідок опитування працівників підприємства.

Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони виходили з того, що інформація про використання корпоративного мобільного номера не є персональними даними або конфіденційною інформацією про особу, а запити роботодавця були пов'язані з перевіркою дотримання працівником внутрішніх правил користування корпоративним мобільним зв'язком та контролем робочого часу.

Однак у листопаді 2025 року ЄСПЛ у справі «Гуйван проти України» встановив порушення статті 8 Конвенції, зазначивши, що українські суди фактично не перевірили, чи було втручання роботодавця у приватне життя працівника виправданим та пропорційним.

Після набуття рішення ЄСПЛ статусу остаточного працівник звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що рішення ЄСПЛ можуть вимагати повторного розгляду справи, якщо встановлене порушення Конвенції ставить під сумнів результат національного провадження.

ВП ВС вказала, що якщо іншого ЄСПЛ не вказав у рішенні, повторний судовий розгляд справи, включаючи відновлення у ній провадження, можливий, за умови що ЄСПЛ визнав порушення Україною зобов'язань за Конвенцією під час вирішення судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить заявник.

Суд окремо наголосив на змісті права на приватне життя у світлі практики ЄСПЛ.