Ухвала КЦС ВП від 30.09.2020 року у справі №944/3891/20

Ухвала

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа №944/3891/20

провадження №61-130вп20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Яворівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2020 року матеріали позовної заяви передано до Верховного Суду для визначення підсудності.

Ухвала мотивована тим, що дана позовна заява підлягає направленню до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку статі 29 ЦПК України, оскільки відповідно до документів, доданих до позовної заяви, позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, а відповідач

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - громадянином Республіки Білорусь.

Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України та Законом України "Про міжнародне приватне право", якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статті 29 ЦПК України, одноособово.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

Положеннями статті 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особисстатті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" особисчастини 1 статті 16 Закону України "Про міжнародне приватне право" фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Як убачається із надісланих судом матеріалів цивільної справи, позивач ОСОБА_1 є громадянкою України та проживає на території України (село Рясне-Руське Львівська область), що підтверджено копією паспорта громадянина України.

Відповідач ОСОБА_2 - громадянин Республіки Білорусь, що підтверджено копією паспорта громадянина Республіки Білорусь. Відомості щодо місця його проживання судом першої інстанції не встановлено.

Зважаючи на те, що позивач проживає на території України, а місце проживання чи перебування відповідача в Україні не встановлено, відсутні правові підстави для визначення підсудності даного позову Верховним Судом відповідно до статті 29 ЦПК України.

Керуючись статтею 29 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у визначенні підсудності позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Матеріали цивільної справи №944/3891/20 повернути до Яворівського районного суду Львівської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька