Ухвала КЦС ВП від 26.03.2020 року у справі №766/15821/19

Ухвала

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 766/15821/19

провадження № 61-4719ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати наказ № 332 від 12 липня 2019 року ДП "Херсонстандартметрологія" про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що працює начальником сектору по роботі з клієнтами ДП "Херсонстандартметрологія". Вважає наказ незаконним та безпідставним, оскільки в наказі не вказано, яке саме порушення трудової дисципліни він допустив. Підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності є висновок уповноваженого з антикорупційної діяльності від 25 червня 2019 року. Наказ № 332 не доводить вчинення ним дисциплінарного проступку, не містить фактичних обставин проступку, не вказано в чому полягає суть правопорушення. Жодних вимог діючого законодавства (посадової інструкції, положення про сектор по роботі з клієнтами, правил внутрішнього трудового розпорядку) він не порушував.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням суду першої інстанції від 14 листопада 2019 року скасовано наказ Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" № 332 від 12 липня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани до начальника сектору по роботі з клієнтами ОСОБА_1.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ДП "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

05 березня 2020 року Державне підприємство "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційного скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, в якій, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в цій справі є визнання незаконним та скасування наказу № 332 від 12 липня 2019 року Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Державне підприємство "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Херсонський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська