Ухвала КЦС ВП від 16.03.2020 року у справі №557/1280/17

Ухвала

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 557/1280/17

провадження № 61-4524ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Кожемякіною Веронікою Ігорівною, на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Бугринської сільської ради Рівненської області завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 11 300 грн та сплачений судовий збір.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області збитки у формі упущеної вигоди в сумі 11 300 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

03 березня 2020 року ОСОБА_1 через представника Кожемякіну В. І. подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн.

Предметом позову у цій справі є відшкодування збитків у формі упущеної вигодиу розмірі 11 300 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Разом із тим, Касаційний цивільний суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Кожемякіною Веронікою Ігорівною, на постанову Рівненського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі за позовом Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило