Ухвала КЦС ВП від 04.08.2020 року у справі №176/1084/13-ц

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 176/10884/13-ц

провадження № 61-10642ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "КБ "Надра" звернулося до суду із позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №8/2007/980-КА37/2 від 19 жовтня 2007 року в сумі 542 601 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" найменування змінено на публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" на підставі свідоцтва про державну реєстрації від 04 лютого 2011 року та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8/2007/980/-КА37/2 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 212 040,00 грн., на придбання автотранспортного засобу зі сплатою процентної ставки 19,00% річних зі строком повернення 18 жовтня 2012 року.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, пені, комісії за користування кредитом та інших витрат.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки 8/2007/980-КА37/2/1, яка поручилася за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник зобов'язання за договором не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 27 березня 2013 року складає 542 601,40
грн з яких:

-заборгованість за сумою кредиту 181 473,06 грн. ;

-заборгованість за відсотками 280 548,89 грн. ;

-заборгованість з урахуванням індексу інфляції 22 226.16 грн. ;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 42 823,40 грн. ;

-штраф у розмірі 15 529,89 грн., яку відповідач добровільно не погашає.

Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь зазначену суму заборгованості.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором №8/2007/980-КА37/2 від 19 жовтня 2007 року станом на 27 березня 2013 року у розмірі 527 071,51 грн з яких:

-заборгованість за сумою кредиту 181 473,06 грн;

-заборгованість за відсотками 280 548,89 грн;

-заборгованість з урахуванням індексу інфляції 22 226,16 грн;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості 42 823,40 грн;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" судовий збір у розмірі 3342,51 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконував покладені за кредитним договором зобов'язання. Право позивача як кредитодавця на своєчасне отримання позичених сум на умовах і в строки, що обумовлені договором кредитування, є порушеним та підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача на його користь сум заборгованості.

Не погодившись з таким рішенням суду, 04 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку -десять днів з моменту отримання копії ухвали, для подачі апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 5013 грн. 76.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - визнано неподаною та повернути апелянту.

14 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2020 року, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для розгляду апеляційної скарги по сутті.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив йому у розгляді його заяви про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року, чим обмежив його в доступі до правосуддя.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, відповідно до рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2020 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" задоволені частково.

Не погодившись з таким рішенням суду, 04 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, яка ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2020 року була залишена без руху з наданням строку - десять днів з моменту отримання копії ухвали, для подачі апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у сумі 5013 грн. 76.

Апеляційним судом було роз'яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, будуть застосовані наслідки, передбачені ст. 185, ст. 357 ЦПК України.

Як встановлено апеляційним судом, 14 травня 2020 року на виконання ухвали від 21 квітня 2020 року, ОСОБА_1 подав заяву в якій просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що сума валового доходу апелянта за 2019 рік становить 0.00 грн., що фактично унеможливлює здійснити оплату судового збору.

Частиною 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивачами є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; предметом позову є захист житлових прав.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Апеляційний суд дослідивши заяву ОСОБА_1, яку він надав на підтвердження тяжкого матеріального стану, а саме подану довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань), та дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана довідка не може вважатися достатньою підставою для звільнення у повному обсязі відповідача від сплати судового збору та не свідчить про тяжке матеріальне становище заявника та про відсутність у нього інших доходів на момент подачі апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Крім цього, Верховний Суд зазначає, що повернення апеляційної скарги, не позбавляє ОСОБА_1 подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, сплативши судовий збір у встановленому порядку.

Водночас за змістом частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги спростовані в постанові апеляційного суду та надано їм правову оцінку, а тому касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За правилом статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров