УХВАЛА30 березня 2021 рокум. Київсправа № 440/1821/20адміністративне провадження № К/9901/10307/21Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Білак М. В.,суддів: Калашнікової О. В., Мельник-Томенко Ж. М.,перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 440/1821/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно - Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні діївстановив:Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 24 вересня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року по справі № 440/1821/20 скасовано.Ухвалено постанову, якою повернуто Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2102,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 1497 від 21 квітня 2020 року.В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі № 440/1821/20 залишено без змін.02 вересня 2020 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області подано заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) на його користь судові витрати в сумі 2102,00 грн.Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у задоволенні заяви про ухвалення у справі №440/1821-20 відмовлено.Не погоджуючись із указаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження на процесуальну ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, суд касаційної інстанції зазначає таке.Судами встановлено, що позивач оскаржує дії головного державного виконавця пов'язані з виконанням постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві до Спільного підприємства "Полтавське проектно-будівельне об'єднання "Полтавкооппроектбуд" про стягнення капіталізованих платежів у сумі 729572,08 грн (справа №816/2292/15).Відповідно до пункту
7 статті
4 КАС України суб'єкт владних повноважень орган влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.Другий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, виходив з того, що положеннями частини
2 статті
139 КАС України стягнення зазначеного виду судових витрат на користь суб'єкта владних повноважень не передбачено.Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі №816/2292/15 задоволено позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м Полтаві до Спільного підприємства "Полтавське проектно-будівельне об'єднання "Полтавкооппроектбуд" про стягнення капіталізованих платежів в сумі
729572,08грн.12 лютого 2018 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/2292/15 замінено стягувача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Полтаві на правонаступника - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області.Враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, то управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області у відносинах з Київським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві, щодо виконання судового рішення по справі №816/2292/15 є суб'єктом владних повноважень.Згідно з частиною
1 статті
139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень частиною
1 статті
139 КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Частиною
2 статті
139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.Відповідно до частини
3 статті
139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту
5 частини
1 та частини
2 статті
333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.На підставі викладеного, керуючись статтею
333 КАС України,ухвалив:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 440/1821/20.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.СуддіМ. В. Білак О. В. Калашнікова Ж. М. Мельник-Томенко