Ухвала КАС ВП від 29.12.2020 року у справі №600/794/20-а

УХВАЛА

17 травня 2021 року

Київ

справа №600/794/20-а

адміністративне провадження №К/9901/34460/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Н. В. Коваленко, розглянувши клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо розгляду по суті звернення ОСОБА_1 та задоволення його вимоги про виплату компенсації відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з простроченням Фондом виконання грошового зобов'язання з гарантованого відшкодування коштів ОСОБА_1 за його вкладами в ПАТ "КБ "Надра".

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

05 травня 2021 року до Верховного Суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло повторне клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.

В обґрунтування заявлених клопотань скаржник зазначає, що відповідно до статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до Закону.

Фонд гарантування не отримував кошти позивача, не розпоряджався ними, не порушував права позивача, а тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що у нього відсутній обов'язок з їх повернення за рахунок своїх активів, які формуються відповідно до статті 19 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що згідно із постановою Шевченківського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) від 11 січня 2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 64063652 в Шевченківському районному відділі ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Київ) перебуває виконавчий лист № 600/794/20-а, виданий 21 грудня 2020 року щодо примусового виконання рішення у справі № 600/794/20-а про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29 250,56 грн, стягувач - ОСОБА_1.

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 квітня 2021 року виконавче провадження ВП № 64063652 відкрито.

Окрім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що ОСОБА_1 21 квітня 2021 року подав до Чернівецького окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю, що підтверджується ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року у цій справі.

Отже, вважає, що зупинення виконання оскаржуваних рішень на сьогодні необхідне та зумовлене наявністю обставин, які вказують на неможливість в подальшому здійснення повороту виконання та стягнення коштів вже на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Заперечення на клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень в межах встановленого строку від позивача не надходили.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних рішень, Суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно із частиною 1 статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 Кодексу адміністративного судочинства України механізму повороту виконання судового рішення.

Отже, для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини. Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Це правило стосується, в тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.

Указуючи на заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам в результаті виконання оскаржуваних рішень, довготривалу процедуру відновлення прав та повернення коштів у разі задоволення касаційної скарги, відповідач не навів обґрунтування своїх вимог та не довів, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Клопотання не містить мотивів та належних підстав для зупинення виконання судових рішень та не підтверджено належними доказами.

Враховуючи, що клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити, у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 340, 370, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. В. Коваленко