Ухвала КАС ВП від 14.04.2019 року у справі №9901/175/19

УХВАЛА

11 квітня 2019 року

Київ

справа №9901/175/19

адміністративне провадження №П/9901/175/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бучик А. Ю., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними і скасувати рішення ВККС України від
06.03.2019 №28/зп-19,

УСТАНОВИЛ:

08 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій він просить визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 року № 28/зп-19 про затвердження рейтингів кандидатів на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду в межах Конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 серпня 2018 року № 185/зп-18.

В обґрунтування позовної заяви вказує, що оскільки повноваження декількох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (Козьякова С. Ю., Весельської Т. Ф., Щотки С. О.) закінчились ще наприкінці 2018 року, останні не вправі здійснювати перевірку практичних робіт конкурсантів в межах Конкурсу, оголошеного на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, неправомірно визначали бали кваліфікаційного оцінювання в рамках етапу "Іспит", приймали рішення щодо затвердження незаконного кінцевого рейтингу учасників, внаслідок чого як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Верховний Суд в цілому не можуть вважатись судом, встановленим законом, в складі таких необґрунтовано визнаних переможців Конкурсу.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цій справі, суд бере до уваги таке.

За частиною 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС , звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України, визначено статтею 266 КАС. За частиною першою цієї статті встановлені нею правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; .

За статтею 266 КАС оскарженню підлягають правові акти перелічених у цій статті органів як індивідуально-правового, так і нормативно-правового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 264 КАС право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Отож, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження індивідуально-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, щодо яких застосовується або буде застосовано цей акт. Вказане правило має застосовуватись до оскарження будь-яких правових актів індивідуальної дії.

Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути предметом розгляду адміністративного суду на відповідність їх законам України. Втім, захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 грудня 2018 року затверджено рейтингові кодовані результати виконаного 14 листопада 2018 року практичного завдання на етапі "Іспит", згідно якого позивач набрав 115,25 бала та припинив участь у конкурсі.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 року № 28/зп-19 затверджено рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду в межах проведеного Конкурсу (в тому числі рейтинг кандидатів до Касаційного адміністративного суду з 57 осіб), що підтвердили здатність здійснювати правосуддя в касаційних судах. Рейтинговий список не містить прізвища позивача в жодній з позицій останнього, що обумовлене вибуттям позивача з конкурсних перегонів ще за результатами попереднього етапу ("Іспит"), відколи він перестав вважатись конкурентним учасником Конкурсу, який продовжує подальшу участь.

Отже, оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов'язки тільки для визначеного цим актом кола суб'єктів, яким його адресовано.

У зв'язку з тим, що позивач припинив участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ще 27 грудня 2018 року, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 року № 28/зп-19 не породжує для позивача будь-яких прав та/або обов'язків у зв'язку з його прийняттям, в тому числі і права на захист, тобто, права на звернення із цим адміністративним позовом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що законні підстави для відкриття провадження у справі за заявленим позовом відсутні, відтак у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити.

Керуючись статтями 22, 170, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 березня 2019 №28/зп-19.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження..............

А. Ю. Бучик,

Суддя Верховного Суду