Ухвала КАС ВП від 20.01.2019 року у справі №806/3091/18

УХВАЛА

11 лютого 2019 року

Київ

справа №806/3091/18

провадження №К/9901/1373/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

УСТАНОВИЛ:

Касаційна скарга 11 січня 2019 року надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 09 січня 2019 року.

Ухвалою від 17 січня 2019 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у зв'язку з невідповідністю її вимогам статті 329, частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її подано з пропуском строку на касаційне оскарження та не додано документа про сплату судового збору. Надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та надання доказів на їх підтвердження, а також надання документа про сплату судового збору.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 23 січня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання, в якому просить поновити строк на касаційне оскарження та відстрочити йому сплату судового збору.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує на те, що повне рішення суду апеляційної інстанції отримало 02 січня 2019 року, що підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції на супровідному листі про його направлення. Враховуючи, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з для вручення повного тексту рішення апеляційного суду, що відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що підстави пропуску строку, зазначені у клопотанні, є неповажними, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії оскаржуваного рішення у певну дату. Крім того, дана відмітка проставляється власноруч скаржником, який є зацікавленою особою.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

У клопотанні про відстрочення сплати судового збору Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, посилаючись на обмежене фінансування, просить відстрочити йому сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на наведене суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутність коштів не є належною правовою підставою для відстрочення сплати судового збору в розумінні положень частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

3. Надіслати Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя М.М. Гімон

Суддя Л.Л. Мороз