Убивство кіллером депутата Держдуми Вороненкова в Києві: як суд вирішив долю обвинувачених

У четвер, 2 грудня, судді і присяжні Шевченківського суду винесли вирок у справі про пособництво у вбивстві російського політика Дениса Вороненкова, який перед смертю емігрував в Україну і отримав українське громадянство.

Правоохоронці запропонували ієрархічну схему, на чолі якої були російські спецслужби, які доручили ораганізацію виконання злочину колишньому чоловікові дружини Вороненкова — кримінальному авторитету Владіміру Тюріну, який, у свою чергу, залучив співучасників в Україні.

Але верхівка піраміди так і залишилась недосяжною для правоохоронців. Причетність російських спецслужби і персонально Тюріна поки що не підтверджується доказами, а звучить скоріше як гіпотеза. Тим більше, що вдова Вороненкова, яка першою стала обвинувачем Тюріна, потім змінила свою позицію, що призвело до скасування йому підозри. Більше про це та версії слідства можна прочитати у попередньому матеріалі.

Втім непритягнення замовників і організаторів насправді не є однозначною поразкою розслідування. Власне, на це і вказує вирок.

Суд ухопився за кілера Павла Паршова — його вина у вбивстві очевидна і не заперечується. Щоправда, під час нападу його смертельно поранив охоронець Вороненкова. Відтак, на радість замовникам, він уже ніколи не заговорить. Однак причетність інших співучасників можна довести через їх зв’язок із Паршовим.

Ярослав Левенець, який вважається одним із виконавців, приїхав до Києва за два дні до злочину. Згодом під час обшуку в квартирі на вулиці Трьохсвятительській, де тимчасово проживав Левенець, знайдено його квиток на поїзд зі станції П’ятихатки 21 березня.

Камери відеоспостереження під’їзду фіксували, що цією квартирою в цей же час користувався виконавець вбивства Паршов. Відомо, що Левенець і Паршов були знайомі, зокрема, служили в АТО у складі добровольчого батальйону «Донбас». Також на Донеччині добровольцем «Правого сектору» воював і Тарасенко на прізвисько «Фізрук». Ще одна спільна риса всіх трьох — проблеми з правоохоронними органами. Зокрема, Паршов і Левенець підозрювалися у фіктивному підприємництві і відмиванні грошей. Тарасенка з 2016-го судять у Новомосковському суді Дніпропетровської області за низку злочинів, у тому числі грабіж, крадіжку і хуліганство.

У день вбивства о 6.46 ранку Тарасенко прибув на центральний столичний автовокзал. Там його зустрічає Левенець. Це все знімають зовнішні камери відеоспостереження.

З метою конспірації чоловіки ідуть на відстані кількох метрів один від одного і сідають в сірий «Део Ланос». У подальшому ця машина фіксується камерами на вулицях Києва. За словами Тарасенка, Левенець попросив його сісти за кермо.

О 9.20 камери вже фіксують спільне пересування Левенця і кілера Паршова на відстані 5-7 метрів один від одного.

На перехресті вулиць Сагайдачного та Ігорівської Паршов перейшов на правий бік вулиці, а Левенець залишився на лівій стороні і спостерігав за обстановкою і тим, як Паршов сідає в машину, за кермом якої має бути Тарасенко.