- Рішення – не фінал
- Швидший доступ
- Межі стягнення
- Допомога чи бар’єр
- Примус як умова
Національна асоціація адвокатів України розповідає, що судове рішення має практичну цінність тоді, коли воно виконане. У 2026 році процедури примусового виконання отримали нові цифрові інструменти, які мають скоротити строки виконавчих дій і спростити доступ до інформації про активи боржника. Водночас ефективність виконання залежить від того, чи не створюватиме процедура нових бюрократичних бар’єрів.
Рішення – не фінал
Виконавче провадження є завершальною стадією реалізації судового захисту. Саме на цьому етапі вигране рішення має перетворитися на фактичне поновлення порушеного права або реальне стягнення.
У 2025 році під час обговорення законодавчих змін у цій сфері підтримувалася ідея модернізації виконавчого провадження та розширення наявних механізмів процесуального примусу для швидкого фактичного виконання судових рішень. Йшлося, зокрема, про законопроєкт №14005, спрямований на спрощення виконавчого провадження через цифровізацію.
У квітні цього року Верховна Рада прийняла на його основі Закон №4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», який повністю набере чинності 23 жовтня 2026 року.
Ним вносяться зміни до процесуальних кодексів і низки законів, зокрема у сферах виконавчого провадження, банківської діяльності, нотаріату, іпотеки, державної реєстрації прав на нерухоме майно, депозитарної системи, ринків капіталу та соціального страхування.
Швидший доступ
Ключова ідея Закону №4833-IX полягає в тому, щоб замінити частину ручних процедур автоматизованою електронною взаємодією.
Насамперед це стосується звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників на рахунках і в електронних гаманцях, відкритих у банках та інших фінансових установах. Така взаємодія має дати виконавцю швидший доступ до необхідної інформації і зменшити час між встановленням активу боржника та вчиненням виконавчої дії.
Закон також розширює функціонал автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників. Передбачено їхню взаємодію з іншими державними реєстрами, зокрема для недопущення відчуження боржником майна. Якщо раніше відповідний пошук здійснювався вручну через вебсайт Мін’юсту, нова модель має працювати автоматизовано.
Окремо врегульовується порядок стягнення коштів на вкладних депозитних рахунках. До ухвалення Закону №4833-IX такий порядок не був визначений. Так само закон передбачає автоматизовану взаємодію АСВП із системою депозитарного обліку цінних паперів: накладення арешту, отримання інформації про рахунки та повідомлення виконавців про відкриття або закриття рахунків у цінних паперах.
Значення має і посилення автоматизованого контролю за активами боржників. Йдеться про можливість оперативніше виявляти рахунки, майно та інші активи, які можуть бути використані для виконання судового рішення.
Ще одна зміна стосується повторного пред’явлення виконавчого документа. У такому разі передбачається поновлення виконавчого провадження, а не відкриття нового. Також визначається порядок виконання рішень про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, кошти або електронні гроші боржника.