Свобода договору та штрафні санкції. Зменшення штрафних санкцій за договором, актуальна судова практика.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України, Свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.

Свобода договору закріплена в ст. 6 та 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору є однією з основних принципів цивільного права, який дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди. Однак, разом зі свободою договору постає необхідність захисту інтересів сторін у разі порушення зобов'язань. Відповідно, штрафні санкції виступають інструментом, який забезпечує виконання договірних зобов'язань та додає юридичної ваги угоді.

З одного боку, штрафні санкції можуть забезпечити ефективність договірного відношення. Вони стимулюють сторони до дотримання умов угоди та запобігають невиконанню або недобросовісному виконанню зобов'язань. Штрафи можуть бути фінансовими, матеріальними або іншими формами санкцій, які встановлюються сторонами в договорі. Вони сприяють створенню відповідального підходу до угоди та забезпечують реальну втрату для порушника. Таким чином, штрафні санкції можуть знижувати ризик порушення договору та сприяти добросовісному виконанню зобов'язань.

З іншого боку, штрафні санкції можуть стати джерелом несправедливості та надмірного обмеження свободи договору. Іноді сторона, яка порушила зобов'язання, може потрапити в складну фінансову ситуацію або зазнати непередбачуваних обставин, через які виконання угоди стає неможливим або недоцільним. У таких випадках штрафні санкції можуть стати непропорційними і завдати значних збитків порушнику. Це може призвести до нерівності між сторонами угоди та порушити принципи справедливості та рівноправ'я. Крім того, недбале використання штрафів може призвести до зловживання сторонами своєю своїм більш вигідним становищем.

Отже, важливо знайти баланс між захистом і обмеженням у використанні штрафних санкцій. Це можна здійснити шляхом дотримання певних принципів. Перш за все, санкції повинні бути пропорційними порушенню і розумно відповідати вартості та характеру договору. Важливо враховувати можливості сторін та потенційні наслідки порушення зобов'язань.

Другим принципом є обов'язковість установлення штрафних санкцій у договорі. Сторони повинні мати можливість узгодити та встановити санкції на основі своїх власних інтересів та ризиків. При цьому, їм слід мати можливість обговорити та врахувати можливість зміни умов чи розміру штрафів у разі непередбачуваних обставин.

Третім принципом є прозорість та чіткість у встановленні та застосуванні штрафних санкцій. Договір повинен чітко визначати умови та процедури застосування штрафів, а також передбачати можливість контролю та спору щодо їх застосування.

Основним засобом контролю пропорційності свободи договору та пропорційності штрафних санкцій є суд, оскільки законодавство України, зокрема ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, надають суду дискреційні повноваження на зменшення суми штрафних санкцій, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Так, судова практика в даних категоріях справ є дуже різноманітною, та такою, що регулює більшість питань при виникненні спору пов’язаних з застосуванням штрафних санкцій за договірними відносинами.

Так, сталою судовою практикою сформовано висновок, що суд за своїм рішенням може зменшити розмір штрафних санкцій з огляду на всі обставини правовідносин, разом з тим, реалізуючи свої дискреційні повноваження,передбачені законодавством щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставини справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.