Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу та піклування є обов’язковою (справа № 405/4659/21)

Рівненський апеляційний суд відмовив відповідачеві у задоволенні апеляційних вимог щодо скасування рішення місцевого суду в частині визначення місця проживання 3-річного сина з колишньою дружиною та закриття провадження у цій частині.

Суд першої інстанції задоволив позовні вимоги позивачки до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Постановляючи таке рішення, місцевий суд взяв до уваги формальність шлюбу та відсутність між подружжям сімейних відносин. Через ненадання сторонами доказів щодо наявності спору між ними про місце проживання їхнього 3-річного сина та згоду відповідача щодо його проживання з матір’ю, місцевий суд залишив проживати дитину з мамою, стягнувши на користь позивачки аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття.

Заперечення про місце проживання сина з колишньою дружиною у відповідача з’явилися пізніше, тому він оскаржив рішення суду попередньої інстанції до Рівненського апеляційного суду, просив скасувати оскаржуване рішення в частині визначення місця проживання дитини та закрити провадження в цій частині.

Користуйтеся консультацією: Протиправна поведінка одного з батьків щодо обмеження спілкування з дитиною іншого із батьків

Апеляційний суд відмовив відповідачеві у задоволенні апеляційних вимог з наступних підстав.

У частинах першій та другій статті 161 Сімейного кодексу України зазначається, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір’ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз’яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.

Під час вирішення питання про призначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов’язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов’язково враховується стан здоров’я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Що стосується цієї справи, то місцевий суд під час її розгляду не вирішував питання про визначення місця проживання дитини.

Суд першої інстанції встановив, що між сторонами відсутній спір щодо місця проживання їхнього сина і такий позов сторони не пред’являли.