Скасування тимчасової заборони на виїзд за неоплаченим кредитним боргом: як вирішити, відповіді на питання

З вказаною забороною на виїзд зіткнувся клієнт з Одеси, який звернувся до мене за послугою з перевірки чи є щодо нього тимчасова заборона на залишення території України.

Я підготував відповідний адвокатський запит, подав його до прикордонної служби і отримав відповідь, що заборона дійсно є згідно, до ухвали суду від 2016 року, з підстави непогашеного кредиту.

Проаналізувавши ситуацію та довівши її до клієнта, і те, що він самостійно заборону “голими руками” не подолає, останній почав співпрацю зі мною, отримавши 100% шлях як заборону відправити у юридичний нокаут.

Ладно, пора вже розповісти як це зроблено: на протязі 24 годин підготував та подав до суду заяву в якій у тому числі просив розглянути заяву без участі клієнта, але за моєю участю у режимі відеоконференції, оскільки я знаходжусь у місті Дніпро, а суд відбудеться в Одесі.

На жаль, суд, як це іноді буває, розглянув справу без моєї участі, без виклику клієнта, без виклику державного виконавця, який ініціював заборону. Не важко здогадатися, що “ловити рибу в каламутній воді” краще, може цим і продиктовано розгляд без виклику сторін та учасників. Фінал очевидний - судом першої інстанції відмовлено у скасуванні заборони, тим самим ставка наступного кроку зросла, оскільки залишилась юридична надія на Одеський апеляційний суд.

Головне - це не здаватись і йти до кінця, тим більше це “не тренування на котиках”, оскільки для мене ситуація клієнта є доволі стандартною для такого типу справ і не варто припиняти процес її вирішення, тож я підготував апеляційну скаргу і подав до апеляційного суду.

Апеляція прийняла мою скаргу, відкрила провадження, призначила справу до розгляду з моєю участю у режимі відеоконференції. Було два судових засідання, я прийняв у них активну участь, суд мої вимоги задовольнив: ухвалу першої інстанції скасував і тимчасову заборону остаточно відмінив, оскільки:

• на момент мого звернення до суду виконавче провадження закрите;

• заборона на виїзд щодо клієнта тривало понад 7 років, це є надмірним строком для такого виду тимчасового забезпечення, згідно практики Європейського суду з прав людини;

• відсутні дані, що клієнт ухилявся від виконання рішення суду щодо стягнення кредитного боргу.

Цього вистачило, щоб перемогти за 4 місяці, що для цієї категорії справ за військового стану та енергетичної ситуації у нашій країні є добрим показником.