ШАБЛОН: Припинення іпотеки у зв‘язку із спливом строку позовної давності. (окрема думка). Зразок позовної заяви про припинення договору іпотеки у зв‘язку з пропуском відповідачем строку позовної давності

Припинення іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем – іпотекодержателем строку позовної давності. Зразок позовної заяви про припинення договору іпотеки у зв‘язку із пропуском відповідачем строку позовної давності

На сьогодні відповідно до судової практики в тому числі Верховного суду правова позиція така, що іпотека (застава) не може бути припинена на підставі спливу позовної давності до вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Мотивуючи свої висновки суди послались на те, що пропущення кредитором строку на звернення до суду не припиняє зобов`язання сторін за кредитним договором і не є підставою для припинення застави.

За змістом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає виконання боржником.

На думку юристів інтернет-порталу «Світ документів – онлайн» у разі пропуску кредитором строку позовної давності дійсно не є підставою для припинення зобов`язання, однак при цьому іпотека (застава) припиняється у зв’язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави (іпотеки), виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» Іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2) реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3) набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4) визнання іпотечного договору недійсним; 5) знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6) з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 572 ЦК України (поняття застави) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ст. 575 ЦК України окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Враховуючи положення ст. 575 ЦК України норми ст. 593 ЦК України та Закону України «Про заставу» застосовується і до окремого виду застави, як іпотека.

Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 28 Закону України «Про заставу», окрім наведених підстав, передбачено також припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, та в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.