П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 815/1568/16
Провадження № 11-421апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача СаприкіноїІ.В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Тарасишиної О. М.) від 24 травня 2016 рокута ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Танасогло Т. М., суддів Бойка А. В., Яковлєва О. В.) від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, треті особи: Дачно-будівельний кооператив «Червона Зірка», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, про визнання протиправними дії та скасування реєстрації декларації,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Департаменту Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - Департамент ДАБК в Одеській області) щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 березня 2016 року № ОД 082160831524 за замовленням ОСОБА_3
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт здійснена відповідачем з порушенням державних будівельних норм, оскільки у вересні 2015 року ОСОБА_3 самочинно, без дозвільних документів та без згоди позивача розпочала будівництво й здійснила реконструкцію частини дачного одноповерхового будинку шляхом демонтажу спільної з позивачем капітальної стіни.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 24 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, задовольнив позов повністю: визнав протиправними дії Департаменту ДАБК в Одеській області щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 23 березня 2016 року № ОД 082160831524 за замовленням ОСОБА_3 та скасував реєстрацію вказаної декларації.
Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач здійснив реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 березня 2016 року № ОД 082160831524 з порушенням вимог чинного законодавства України та не врахував інформацію щодо здійснення ОСОБА_3 будівництва без дозвільних документів.
Не погодившись із цими рішеннями, ОСОБА_3 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що ОСОБА_4 фактично оспорив дозвіл, який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. На думку скаржниці, відсутність у будь-кого (крім власника нерухомого майна), у тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням (дією) не породжує його права на звернення до суду з адміністративним позовом. Також ОСОБА_3 зазначила, що суди повинні звернути увагу, що позивач посилався на порушення проведеними будівельними роботами права на житло та користування належним йому будинком. Отже, захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових відносин підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 вересня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 лютого 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 квітня 2018 року прийняла до розгляду справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року і призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками дачного будинку, що знаходиться в дачно-будівельному кооперативі «Червона зірка» за адресою: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2015 року ОСОБА_3 розпочала здійснення реконструкції частини дачного будинку, що знаходиться в її власності.
Вважаючи таку реконструкцію незаконною, позивач 01, 15 та 23 березня 2016 року звернувся із заявами до Департаменту ДАБК в Одеській області, у відповідь на які останній листом від 30 березня 2016 року повідомив, що 23 березня 2016 року здійснено реєстрацію декларації про початок будівельних робіт № ОД 082160831524 за замовленням ОСОБА_3
Указуючи на протиправність дій Департаменту ДАБК в Одеській області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 23 березня 2016 року № ОД 082160831524, ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом про захист порушених, на його думку, прав та інтересів як співвласника будинку, у якому ОСОБА_3 проводить будівельні роботи.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України; тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
Сервисы для юристов