ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2015 року Справа № 914/4230/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року у справі № 914/4230/14 за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі його Львівського регіонального структурного підрозділу до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", треті особи: Державна фінансова інспекція у Львівській області, Міністерство інфраструктури України про стягнення збитків,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 36 524,34 грн.
Позов обгрунтовано тим, що за результатами проведеної Державною фінансовою інспекцією України перевірки позивача та зустрічної перевірки Державною фінансовою інспекцією у Львівській області відповідача з питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 01.05.2014 року, встановлено завищення вартості передачі електроенергії протягом вересня-грудня 2013 року (закладено завищений розмір рентабельності), а також завищено вартість утримання технологічних мереж відповідача, яку оплачував позивач протягом січня-квітня 2014 року, шляхом включення до неї зайвих витрат. Наведене є порушенням Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ України від 12.06.2008 року № 691, та постанови Національної комісії з регулювання електроенергетики від 29.12.2006 року № 1914. Позивач вважає такі завищення порушенням з боку відповідача, внаслідок яких йому завдано збитків на загальну суму 36 524,34 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.01.2015 року (суддя Бортник О.Ю.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року (судді Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція у Львівській області вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що 13.03.2008 року ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" (постачальник) та ДП обслуговування повітряного руху України (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 73-08 з додатками. Відповідно до підпункту 1.1. цього договору він встановлює взаємні обов'язки сторін щодо умов і порядку постачання електричної енергії відповідачу силами і засобами позивача, умови оплати та порядок взаєморозрахунків, відповідальність сторін, порядок розгляду спорів і строк дії договору.
За умовами пунктів 2.1.1 та 2.2.2 договору постачальник зобов'язується відпускати електроенергію споживачу згідно з дозволеною потужністю 390 кВА, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленої електроенергії та компенсувати витрати на транзит електроенергії через його мережі згідно з розрахунком, затвердженим постачальником.
У додатках від 02.11.2010 року № 7 (п.1) та від 31.12.2013 року № 10 (п. 3) до договору сторони погодили розмір договірної ціни за 1 кВт-годину передачі електричної енергії споживачу згідно "Розрахунку вартості послуг з транспортування (передачі) електричної енергії в ДП "МА "Львів" у розмірі 0,21 грн. без ПДВ, а також вартість утримання технологічних електричних мереж у сумі 0,15 грн. за 1 кВт-год. без ПДВ.
В ході ревізії фінансово-господарської діяльності ДП обслуговування повітряного руху України за період з 01.09.2013 року по 01.05.2014 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року, а також зустрічної звірки ДП "МА "Львів" імені Данила Галицького, проведеною Державною фінансовою інспекцією України у Львівській області, було встановлено, що в розрахунок вартості передачі електроенергії протягом вересня-грудня 2013 року відповідачем було закладено рентабельність в розмірі 6,9 %, що суперечить вимогам п. 1 постанови НКРЕ від 29.12.2006 року № 1914 "Про затвердження рівня рентабельності з передачі електричної енергії мережами основного споживача", яким рівень рентабельності з передачі електричної енергії мережами основного споживача затверджено у розмірі 0,00 (відносні одиниці).
Крім того, Державною фінансовою інспекцією України встановлено, що до розрахунку фактичних витрат по утриманню спільних технологічних електричних мереж від 31.12.2013 року відповідачем включено загальновиробничі витрати (53% до заробітної плати), адміністративні витрати (35% до заробітної плати), витрати на зв'язок, утримання приміщення (опалення, вода) та інші витрати, які не передбачені п. 1.4 та додатком до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ України від 12.06.2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 року за № 732/15423.
Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача до постачальника про стягнення збитків, завданих включенням зайвих витрат до розрахунку фактичних витрат по утриманню спільних технологічних електричних мереж за період січень - квітень 2014 року та рентабельності за передачу електроенергії за вересень - жовтень 2013 року, що було встановлено в ході ревізії фінансово-господарської діяльності сторін.
Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
За ч. 3 ст. 277 ГК України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.
У відповідності до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про електроенергетику" роздрібна ціна на електричну енергію формується енергопостачальниками згідно з умовами і правилами здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії з урахуванням вимог цього Закону.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сервисы для юристов