Ухвала КЦС ВП від 01.07.2019 року у справі №753/15735/15-ц

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 753/15735/15-ц

провадження № 61-28750св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю. Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

відповідач 1 - ОСОБА_1,

відповідач 1 - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 12 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк ", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.1/АК-01649.08.2, за яким остання отримала кредит у розмірі 21 231 доларів США строком до 12 вересня 2015 року для купівлі автомобіля та сплати страхових платежів.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1, між ПАТ "Родовід Банк" і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 77.1/АК-01649.08.2-3/П.

Зобов'язань за кредитним договором боржник належним чином не виконувала, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно заборгованість станом на 14 серпня 2015 року у сумі 4 918 416,75 грн, з яких: 4 633 519,12
грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 258 460,10 грн пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом; 23 792,16 грн 3% річних від суми простроченого кредиту; 1 336,11 грн 3% річних від суми прострочених процентів за кредитом; 420,76 грн 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту; 888,50 грн інфляційних втрат за прострочення плати за обслуговування кредиту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог ПАТ "Родовід банк" у повному обсязі, оскільки всі вони є безпідставними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року скасовано, позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ПАТ "Родовід Банк" солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором від 12 червня 2008 року №
77.1/АК-01649.08.2 в сумі 269 549,03 грн, з яких: 241 000,00 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 3 000,00 грн пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту; 23 792,16 грн. 3% річних від суми простроченого кредиту; 1 336,11 грн 3% річних від прострочених процентів по кредиту; 420,76 грн 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту.

У іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання за кредитним договором утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню із відповідачів у солідарному порядку, зменшивши розмір нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом з 1 072 615,40 грн до 241 000 грн, та пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом з 15 036,27
грн до 3 000,00 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано справу № 753/15732/15-ц з Дарницького районного суду міста Києва та зупинено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

22 травня 2018 року справа № 753/15735/15-ц передана до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу № 750/6772/16-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу № 753/15735/15-ц призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій у жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 достроково - 28 травня 2015 року, повністю виконала свої зобов'язання з погашення кредитних коштів та відсотків. З розрахунку позивача вбачається наявність незначних порушень відповідачем строків сплати чергових платежів протягом строку дії кредитного договору, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Судове рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову не оскаржено у касаційному порядку, тому не є предметом касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 червня 2008 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.1/АК-01649.08.2, за яким остання отримала кредит у розмірі 21 231 доларів США зі сплатою 7.70 % річних строком до 12 вересня 2015 року для купівлі автомобіля та сплати страхових платежів. Додатковим договором № 1 від 02 березня 2009 року сторони погодили порядок погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 3.6 кредитного договору № 77.1/АК-01649.08.2 за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожен день прострочення пеню у розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1, між ПАТ "Родовід Банк" і ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 77.1/АК-01649.08.2-3/П, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язалась солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань боржника за вищевказаним кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, що укладені між Банком та позичальником.

Згідно з наданим банком розрахунком, 28 травня 2015 року ОСОБА_1 повністю погасила заборгованість перед банком за тілом кредиту, процентами та платою за обслуговування кредиту. Вказане підтверджується наданими до суду представником відповідачки ОСОБА_1 квитанціями про сплату грошей.

За графіком погашення заборгованості, що є додатком 2 до додаткового договору № 1 від 02 березня 2009 року, боржник мала щомісячно погашати заборгованість за кредитним договором у розмірах, що визначені вказаним графіком.

Цього графіку відповідач не дотримувалась та сплачувала гроші на повернення кредиту в меншому розмірі ніж встановлено договором та, протягом певного періоду, не сплачувала грошей на погашення заборгованості.

Розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та розрахунок заборгованості пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом наведений апеляційним судом у рішенні, що оскаржується.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити Частиною 1 статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статті 6 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (частина 1 статті 611 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд із урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь банку штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору: пунктом 6.1 за порушення строків сплати кредиту чи сплати процентів (що не оспорювалось відповідачем). Також є правильним висновок суду апеляційної інстанції про застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України.

У той же час одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору, санкції за порушення порядку виконання мають бути пропорційними.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визнає у межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, ураховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між інтересами сторін у справі, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що банком доведено належними та допустимими доказами факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Керуючись положеннями частини 3 статті 551 ЦК України з урахуванням засад розумності і справедливості, встановивши обставини, що мають істотне значення, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про зменшення неустойки, що підлягає стягненню з відповідача.

Проте суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Тому з урахуванням того, що відповідач повністю виконав своє зобов'язання за кредитним договором, а з долучених до позовної заяви розрахунків вбачається незначне порушення відповідачем строків сплати чергових платежів у рахунок повернення кредитних коштів протягом строку дії кредитного договору, з урахуванням положення частини 3 статті 551 ЦК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що розмір заборгованості за кредитним договором підлягає зменшенню із 269 549,03 грн до 50 000,00 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване судове рішення апеляційного суду підлягає зміні.

Щодо поновлення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення

За змістом частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Отже, відповідно до положень частини 3 статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, то суд касаційної інстанції відповідно до правил статті 141 ЦПК України стягує з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язанні з поданням касаційної скарг пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 4
801,78 грн.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінити, зменшити розмір стягнутої заборгованості до 50 000,00 грн.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (код ЄДРПОУ 14349442) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 4 801,78 грн судового збору за подання касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. П. Курило