Ухвала КЦС ВП від 10.09.2020 року у справі №376/622/19

Постанова

Іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 376/622/19

провадження № 61-12824св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2020 року у складі судді Цукурова В. П. та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (далі - ТДВ "Шамраївський цукровий завод"), третя особа - ТОВ
Агрофірма "Матюші", про визнання договору оренди землі недійсним.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12 червня 2018 року на його адресу надійшов лист з договором оренди землі, з якого йому стало відомо, що від його імені був укладений договір оренди землі від 29 грудня 2017 року № 374 з ТДВ "Шамраївський цукровий завод", за яким передано в оренду земельну ділянку площею 2,1050 га (кадастровий номер 3220483500:03:002:0039) строком на 7 років.

Ознайомившись із текстом зазначеного договору, він звернувся до ТДВ "Шамраївський цукровий завод" з вимогою розірвати його, повідомивши, що ніякого договору він не укладав, на що посадові особи заводу відповіли йому, що даний договір вони розривати не бажають та рекомендували звернутися до суду.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір від 29 грудня 2017 року № 374, укладений між ним та ТДВ "Шамраївський цукровий завод", щодо земельної ділянки площею 2,1050 га з кадастровим номером undefined.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року у складі судді Коваленка О. М. відкрито провадження у справі, яке постановлено провести за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року у складі судді Коваленка О. М. цивільну справу направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2019 року у складі судді Цукурова В. П. постановлено прийняти справу до свого провадження, її розгляд провести за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2020 року заяву ТОВ Агрофірма "Матюші" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Агрофірма "Матюші" 2 500 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ТОВ "Шамраївський цукровий завод" на користь ТОВ Агрофірма "Матюші" 5
000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини 12 статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ТОВ "Шамраївський цукровий завод ", ТОВ Агрофірма "Матюші" задоволено частково.

Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2020 року скасовано.

Заяву ТОВ Агрофірма "Матюші" про ухвалення додаткового рішення в даній справі залишено без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов ОСОБА_1 за його клопотанням залишено без розгляду в підготовчому засіданні, тобто до вирішення позову по суті суд не приступав та обставин справи не встановлював. Тобто, в даному випадку позивач скористався наданим йому процесуальним законодавством правом на залишення його позову без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2020 року ТОВ Агрофірма "Матюші" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та змінити додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 10 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки тому, що відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. ТОВ Агрофірма "Матюші", як третя особа у справі, звернулася до районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, метою якої було відшкодування понесених ТОВ Агрофірма "Матюші" витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу сторони до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ТОВ Агрофірма "Матюші" задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (далі - ТДВ "Шамраївський цукровий завод") про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 21 березня 2019 року відкрито провадження у справі, яке постановлено провести за правилами загального позовного провадження (а. с. 10).

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року постановлено цивільну справу направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (а. с. 53).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2019 року постановлено прийняти справу до свого провадження, її розгляд провести за правилами загального позовного провадження.

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення його позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України (а. с. 185).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

03 грудня 2019 року на адресу суду надійшла заява третьої особи ТОВ Агрофірма "Матюші" про ухвалення додаткового рішення суду, а саме покладення на ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" понесених ТОВ Агрофірма "Матюші" судових витрат у розмірі 45 338,93 грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатським об'єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" на підставі договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2018 року № 18/12-06 та додаткової угоди від 22 серпня 2019 року № 22/08/19-1 до договору від 22 грудня 2018 року № 18/12-06.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 12 статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно з частиною 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до частини 1 , пункту 1 частини 2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення його позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України (а. с. 185).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку позивач скористався наданим йому процесуальним правом на залишення його позову без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору є безпідставними, оскільки подання клопотання ОСОБА_1 про залишення його позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України є його правом. Справа по суті судом першої інстанції не розглядалася, тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" на користь ТОВ Агрофірма "Матюші" понесених судових витрат у розмірі 45 338,93 грн.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, натомість наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками апеляційного суду, щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк