Постанова КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №760/13099/16-ц

Постанова

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 760/13099/16

провадження № 61-27869св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство банк "Контракт",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства банк "Контракт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна рішення апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство банк "Контракт" (далі - ПАТ "Контракт", банк) звернулося до суду до ОСОБА_1, вякому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором від 14 січня 2015 року про відкриття та обслуговування рахунку/рахунків фізичної особи з використанням банківської платіжної картки/карток у розмірі 18 890,93 грн, з яких: 7 300,79
грн - заборгованість за простроченим кредитом, 7 616,78 грн - заборгованість за простроченими процентами, 400,11 грн - інфляційні нарахування на суму прострочених процентів, 3 082,28 грн - інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту, 152,91 грн - 3% річних від суми заборгованості за простроченим кредитом, 338,06 грн - 3% річних від суми заборгованості за простроченим кредитом.

Позов мотивовано тим, що 14 січня 2015 року між сторонами укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку/рахунків фізичної особи з використанням банківської платіжної картки/карток (далі - БПК), згідно умов відповідачу відкрито картковий рахунок у гривні, а також емітована платіжна картка типу Master Card World Wide, а саме MC Gold, що обслуговувалася банком для фізичних осіб.

Умовами договору передбачено певні операції, в тому числі внесення або зняття готівки, здійснення безготівкових операцій в межах витратного ліміту та встановлення добових обмежень по зняттю/розрахункам за допомогою банківської платіжної картки. Поповнення рахунку відбувається у валюті, в якій відкрито рахунок, у готівковій або безготівковій формах, але не менше суми витратного ліміту та відповідної суми за обслуговування рахунку, які передбачені Тарифами на обслуговування операцій з міжнародними платіжними картками, емітованими банком для фізичних осіб. Нарахування процентів за використання кредитного ліміту/Овердрафту за рахунком здійснюється відповідно до вимог Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ "Контракт".

Також у договорі передбачено, що якщо валюта проведення операції з використанням платіжної картки є долар США, Євро або Гривня, то така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку. Таким чином, Банк списує з рахунку кошти у валюті ведення рахунку в сумі, що є еквівалентною сумі операції на час такого списання по курсу, встановленому Банком.

За користування грошовими коштами понад ліміт передбачена необхідність сплатити проценти.

Відповідач погодив усі умови договору шляхом підписання заяв та договору.

Так, відповідач зарахував на свою картку 31 000,00 грн.

З 22 січня 2015 року відповідач почав здійснювати операції зі своєю карткою і допустив перевитрату витратного ліміту, тобто скористався належними банку коштами, понад залишок коштів на своїй банківській картці, чим допустив несанкціонований овердрафт.

17 лютого 2015 позивач звернувся до відповідача із повідомленням-вимогою про негайне погашення заборгованості.

11 лютого 2016 року позивач повторно направив відповідачу лист аналогічного змісту, проте відповіді на них відповідач не надав.

Оскільки у визначений строк відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач просить, крім заборгованості, також застосувати положення частини 2 статті 625 ЦК Українита стягнути 3% річних та індекс інфляції за невиконання грошового зобов'язання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року у складі судді Кицюк В. С. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк "Контракт" заборгованість станом на 20 липня 2016 року за договором від 14 січня 2015 про відкриття та обслуговування рахунку/рахунків фізичної особи з використанням банківської платіжної картки/карток у розмірі 18 890,93 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Контракт" судовий збір в сумі 1 378 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з 22 січня 2015 року по 23 січня 2015 року відбувалися операції: по видачі готівкових коштів через придбання валюти в доларах та Євро та при здійсненні розрахунків у безготівковій формі з використанням банківської платіжної картки на загальну суму станом на день списання 27 січня 2015 року за курсом банку 38 324,13 грн, відтак дійсно відбулося перевищення - несанкціонований овердрафт - перевитрату витратного ліміту, тобто відповідач скористався належними позивачу коштами, понад залишок коштів на своїй банківській картці, а відповідачем не було спростовано наданий ПАТ Банк "Контракт" розрахунок наявної заборгованості.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ПАТ Банк "Контракт" не надав належних та допустимих доказів виконання банком обов'язку повідомлення позичальника про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, а отже ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

У даному випадку банк не вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму, тому подальше нарахування банком заборгованості є безпідставним. Суму боргу банком нараховано за тарифами на обслуговування операцій з міжнародними платіжними картками, емітованими ПАТ Банк "Контракт" для фізичних осіб. Проте указані тарифи не були чинним на час укладення договору банківського рахунка, з ними відповідач не ознайомлювався та не погоджувався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ "Контракт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач скористався належними банку коштами, понад залишок власних коштів на банківській картці, чим допустив несанкціонований овердрафт. Апеляційним судом не враховано, що між проведенням операції за допомогою картки та списанням коштів з рахунку існує проміжок часу, протягом якого курс валют може коливатися, як в бік зменшення, так і в бік збільшення. Тому сума, яка фактично списується з рахунку, через курсову різницю може відрізнятися від суми, на яку клієнт розраховує при оплаті карткою або при знятті готівки через банкомат.

Операції із зняття валюти в розташованих за межами України банкоматах проводились Відповідачем в період з 22 по 23 січня 2015 року. Списання коштів з рахунку відповідача проводилось 27 січня 2015 року згідно Правил міжнародної платіжної системи. При цьому, банк застосовував курси валют 21,00 грн за один долар США та 23,70 грн за один Євро, які були встановлені на початок операційного дня 27 січня 2015 року згідно розпорядження № 18 від 27 січня 2015 року на встановлення комерційних курсів купівлі-продажу іноземної валюти з операцій по платіжним карткам (ПК).

Висновок апеляційного суду про те, що застосування банком такого курсу валюти, є помилковим та, як наслідок, необґрунтовано завищено розмір сум проведених відповідачем транзакцій у перерахунку із валюти операцій у валюту рахунку, не відповідає дійсності з наступних підстав, оскільки застосування такого порядку курсоутворення для проведення операцій з використанням банківської платіжної картки передбачений пунктами 1.38.1,1.39.2 Правил Банку.

Надання клієнтам інформації про курси купівлі-продажу валют, що були застосовані банком при здійсненні операцій з використанням банківської платіжної картки, є обов'язковим банку лише за запитом клієнтів, та жодним нормативним актом Національного банку України не встановлено вимог щодо звітування комерційних банків стосовно курсів купівлі-продажу валют, які застосовуються при здійсненні операцій з використанням банківської платіжної картки.

Відповідач свідомо відмовився від отримання повідомлень банку про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача та не замовив послуги мобільного банкінгу та не вказав, яким саме чином мав отримувати виписку по рахунку.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що надані відповідачем курси валют використовувалися банками при проведенні операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти виключно у касі та відділеннях банку, тобто при безпосередньому зверненні клієнта до банку, а не при проведенні операцій із застосування банківських платіжних карток через банкомат, що розташований за межами України.

Оскільки розрахунок за здійснені клієнтом операції з використанням банківської платіжної картки відбувається за курсом, який встановлюється банком через кілька днів після ініціювання клієнтом операції, то попереднє його повідомлення про розмір витрат не є можливим, а тому визнання права відповідача на інформацію порушеним є передчасним. Тому доказів щодо попереднього повідомлення відповідача про здійснення операцій з використанням банківської платіжної картки не може бути та факт такого повідомлення не має значення для розгляду справи по суті, оскільки відповідач фізично не міг бути ознайомлений у день ініціювання операції 22 та 23 січня 2015 року про розмір понесених витрат за курсами валют, які будуть встановлені та застосовані у день розрахунку 27 січня 2015 року відповідно.

В даному випадку відповідач усвідомлено проводив зняття грошових коштів у валюті відмінній від валюти ведення рахунку, тобто знімав з відкритого в українській гривні рахунку грошові кошти в доларах США та Євро. Позивачем в період з 21-27 січня 2015 року проведено списання грошових сум з карткового рахунку відповідача, відкритого в гривні, в сумі, еквівалентній сумі знятої відповідачем через банкомат, розташований за межами України, іноземної валюти. Своїми діями відповідач здійснений міжбанківський переказ.

Застосування окремого курсу, встановленого банком для операцій з банківськими платіжними картками саме на день списання коштів відповідно до Правил Банку, і є порядком установлення курсу купівлі-продажу, обміну або конвертації іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Оскільки Національним банком України не встановлюються будь-які додаткові вимоги щодо порядку утворення курсів, які застосовуються під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів, то поширене тлумачення "порядку установлення курсу" з метою його прогнозування, яке використовується апеляційним судом та відповідачем, є безпідставним та не має аналогів в банківській системі України.

Висновок апеляційного суду, що 27 січня 2015 року банк не оприлюднював даних про установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням банківської платіжної картки, в зв'язку з чим ці курси не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, не відповідає дійсності та є помилковим оскільки жодним нормативним актом не встановлений обов'язок банків подавати як до Національного банку України інформацію щодо встановлення комерційних курсів купівлі-продажу іноземної валюти за операціями з використанням банківської платіжної картки, а у Національного банку України не існує обов'язку збирання та розміщення інформації стосовно установлення банками та, зокрема, ПАТ Банком "Контракт" курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням банківської платіжної картки, на сайтах Національного банку України, та інших установ.

Доказом наявності факту ознайомлення відповідача з усією необхідною інформацією є положення частини 2 статті 638, частини 2 статті 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (фактичне підписання договору, отримання банківської платіжної картки, отримання банківських послуг за межами України).

З'ясування факту надсилання SМS-повідомлень та їхній зміст не має значення для розгляду даного спору, оскільки відповідач фізично не міг бути ознайомлений у день ініціювання операцій 22 та 23 січня 2015 року про розмір остаточних витрат, розмір яких буде з'ясований після встановлення банком курсів валют для проведення операцій з банківськими платіжними картками у день розрахунку 27 січня 2015 року, відповідно.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-8 "Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 1066 ЦК Українивизначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (стаття 1069 ЦК України).

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 стаття 1069 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пунктом 1.18 правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використанням банківських платіжних карток ПАТ Банку "Контракт" (далі - правила) кошти з рахунку використовуються для розрахунків за операціями з використанням БПК, а також для здійснення інших операцій, які не заборонені чинним законодавством України, включаючи нормативно-правові акти НБУ. Строк списання коштів з рахунку держателя за операціями з використання БПК встановлюється згідно з правилами відповідної платіжної системи і обчислюється як період часу між датою здійснення операції з використанням БПК і датою фактичного списання коштів з рахунку держателя.

Відповідно до пункту 1.38.1 правил у разі якщо валюта проведення операції з використанням БПК є долар США, євро або гривня та така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, банк списує з рахунку кошти у валюті ведення рахунку у сумі, що еквівалентна сумі операції. Сума операції перераховується у валюту ведення рахунку за курсом, встановленим банком на день списання.

Згідно з пунктом 1.39.2 правил у разі, якщо валюта розрахунку з використанням БПК є відмінною від долара США, євро або гривні і така валюта відрізняється від валюти ведення рахунку, банк здійснює списання суми операції у валюті рахунку в розмірі, достатньому для розрахунку з банком-еквайром/банком-спонсором за проведену операцію. Сума до списання виставляється та перераховується банком у валюту ведення рахунку за курсом встановленим банком на день списання.

Згідно з пунктом 28.5 статті 28 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з рахунка клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішньобанківський кліринг.

Відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 7058 внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити, крім іншого, порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Встановивши, що середньозважений курс, що склався за операціями із купівлі-продажу банками України на готівковому валютному ринку долара США складав станом на 27 січня 2015 року 16,588 грн за 1 долар США (купівля), 16,59 - продаж, Євро (гривень за одиницю: купівля 18,61, продаж 18,63, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що застосований банком курс валюти 21 грн за 1 долар США та 23,95 за 1 Євро станом на 27 січня 2015 року суперечить пункту 28.5 статті 28 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Застосований банком курс значно перевищує наявний на той час курс валют на міжбанківському валютному ринку України.

За таких обставин, касаційний суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що надане представниками банку письмове розпорядження № 18 від 27 січня 2015 року про встановлення курсів купівлі-продажу іноземної валюти з операції по ПК, згідно якого курс продажу за один долар США складає 21 грн, Євро - 23,70, в силу його невідповідності закону, неоприлюднення та неповідомлення відповідача як споживача банківських послуг, не підлягає застосуванню до спірних відносин.

Як встановлено апеляційним судом, станом на 27 січня 2015 року ПАТ Банк "Контракт" встановлено комерційний курс валют оприлюднений у встановленому законом порядку, згідно з яким вартість 1 долару США складала 16,59 грн, Євро - 18,63.

За відсутності встановлення іншого курсу валют, відповідно до пункту 1.38.1 Правил відкриття рахунків це значення є курсом, встановленим банком на день списання.

Застосувавши умови цього курсу на момент списання коштів з рахунку відповідача станом на 27 січня 2015 року суд апеляційної інстанції встановив, що від'ємний залишок (овердрафт) за операціями проведеними ОСОБА_1 відсутній.

Апеляційним судом також встановлено, що сума боргу банком нарахована за тарифами на обслуговування операцій з міжнародними платіжними картками, емітованими ПАТ
Банк "Контракт" для фізичних осіб, які не були чинними на час укладення договору банківського рахунку, відповідач з ними не ознайомлювався та не погоджувався.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що порядок встановлення курсу валют та списання коштів з рахунку клієнта встановлений правилами відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб з використання банківських карток ПАТ "Банк "Контракт", з якими погодився відповідач підписуючи договір не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки вказаними правилами не визначено, що списання коштів з картки клієнта відбувається за курсом валют, який є відмінним від встановленого банком та оприлюдненого комерційного курсу валют.

Посилання заявника на те, що відповідач не вказав у заяві-анкеті про необхідність його повідомлення щодо руху коштів за карткою та не зазначив номер телефону на який потрібно відправляти смс-повідомлення, не звільняє позивача від обов'язку у спосіб, передбачений договором повідомляти клієнта про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу відповідно до пункту
14.14. статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства банк "Контракт" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібзалишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська