Ухвала КЦС ВП від 09.04.2019 року у справі №201/11670/16-ц

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 201/11670/16-ц

провадження № 61-24270св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С.

П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Дніпровська міська рада, комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з Дніпропетровської міської ради, комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал"), комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради (далі - КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів") 23 440,35 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000,00 грн витрат на послуги експерта.

Позовна заява мотивована тим, що 09 лютого 2016 року під час керування автомобілем Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1, на ділянці дороги біля будинку № 23 на вул. Яснополянській у м. Дніпрі (до перейменування - м.

Дніпропетровськ) він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), наїхавши на кришку (люк) оглядового колодязя, розташованого на проїжджій частині дороги, в результаті чого пошкодив масляний піддон та захист днища автомобіля.

Вважав, що відповідальність за заподіяння йому шкоди мають нести солідарно власник ділянки дороги Дніпропетровська міська рада, утримувач дорожнього покриття КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" та КП "Дніпроводоканал", яке відповідає за технічну експлуатацію систем водопостачання та каналізації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за фактом ДТП органи Національної поліції не встановили особу, яка відповідає за належний технічний стан спірного оглядового колодязя, а ОСОБА_1 не надав доказів свого звернення до правоохоронного органу для притягнення винуватця ДТП до адміністративної відповідальності та не підтвердив, що діями відповідачів порушуються його права.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року скасовано, позов задоволено частково; стягнуто з КП "Дніпроводоканал" на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 23 440,35 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 157,54 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що КП "Дніпроводоканал" надає послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення на АДРЕСА_2 та зобов'язане забезпечувати належну експлуатацію оглядового колодязя, незадовільний стан якого став причиною ДТП. Інші відповідачі не відповідають за експлуатацію водопровідно-каналізаційного господарства у місті.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП "Дніпроводоканал", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, зупинено виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.

У травні 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спірний оглядовий колодязь належить власнику будинку АДРЕСА_2; ділянка дороги, на якій трапилося ДТП, призначена для руху транспортних засобів, тому кришка люку є невід'ємним елементом дороги, безпека руху на якій забезпечується КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів". Позивач не надав документів, що підтверджують фактичні витрати на ремонт транспортного засобу та доказів того, що пошкодження, зафіксовані у протоколі огляду від 19 лютого 2016 року, є наслідком наїзду автомобіля 09 лютого 2016 року на кришку (люк) оглядового колодязя.

Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу

У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, у яких просить касаційну скаргу КП "Дніпроводоканал" залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року - без змін, мотивуючи це тим, що відомості про видимі пошкодження автомобіля внесені у схему ДТП, а характер пошкоджень не міг бути спричинений жодним іншим способом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 09 лютого 2016 року на ділянці дороги біля будинку № 23 на вул. Яснополянській у м. Дніпрі під час руху автомобіля Toyota Avensis, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 наїхав на незакріплену кришку (люк) оглядового колодязя, перед яким не було встановлено попереджувальних знаків, унаслідок чого було пошкоджено піддон автомобіля.

За фактом ДТП працівник поліції скерував до суду адміністративний протокол на ОСОБА_3, як мешканця будинку АДРЕСА_2.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2016 року провадження у справі № 201/8862/16-ц про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 КУпАП України (порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт) закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. В описовій та мотивувальній частинах цієї постанови зазначено, що працівники поліції не встановили належність ОСОБА_3 спірного оглядового колодязя.

Оглядовий колодязь, від кришки якого пошкоджено автомобіль позивача, не перебуває на балансі КП "Дніпроводоканал".

Загальна сума матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля Toyota Avensis, становить 23 440,35 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - ~law15~) водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У ~law16~ передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", який чинним від 01 січня 1998 року (далі - ДСТУ 3587-97).

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов'язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління "Укравтодору", а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 розділу 2 "Обов'язки і права власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій" Єдиних правил).

Установивши, що КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" є балансоутримувачем дороги біля будинку № 23 на вул. Яснополянській у м. Дніпрі, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що за незадовільне утримання елементів дорожнього об'єкта має відповідати КП "Дніпроводоканал", з якого безпідставно стягнув збитки позивача у зв'язку з пошкодженням автомобіля унаслідок ДТП.

Оскільки обов'язок постійного контролю за станом усіх елементів на ділянці дороги, де сталося ДТП, належить до виключної сфери управління КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" як балансоутримувача цієї автомобільної дороги, то саме зазначена комунальна дорожньо-експлуатаційна організація має відповідати за відшкодування позивачу шкоди.

Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на проведення експертизи не підлягають задоволенню, оскільки з огляду на статтю 22 ЦК України зазначені витрати не є збитками.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Верховний Суд дійшов висновку, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення частково позову, стягнути з КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у сумі 23 440,35 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про ухвалення нового рішення про задоволення частково позовних вимог, з КП "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1 157,54 грн на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, на користь КП "Дніпроводоканал"- 661,45 грн на відшкодування витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2017 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 23 440,35 грн.

У решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 1 157,54 грн.

Стягнути з комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради на користь комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 661,45 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П.

Штелик