ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1109/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
учасників справи:
заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) - Кравчука О.А. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України),
позивача - Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) - Діапова О.І. (за довіреністю від 26.03.2019);
відповідача 1 - Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Академія) - не з`яв.,
відповідача 2 - Університету Державної фіскальної служби України (далі - Університет) - Грищенка В.В. (наказ від 07.02.2019 № 320),
розглянув касаційну скаргу Академії
на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018
(суддя Рябцева О.О.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019
(головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю. і Жук Г.А.)
зі справи № 911/1109/18
за позовом прокурора в інтересах держави в особі ДФС
до: Академії;
Університету
про визнання недійсним договору та стягнення 1 440 258,30 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про: визнання недійсним договору оренди від 28.01.2013 № 130230, укладеного Національним університетом державної податкової (фіскальної) служби України та Академією (далі - Договір оренди); стягнення з Академії у доход держави грошових коштів у сумі 1 440 258,30 грн., сплачених Університетом за Договором оренди (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
2. Позов мотивовано тим, що Договір оренди суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки Університет незаконно відчужив Академії спірний об`єкт оренди - реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір" згідно з договором купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2007 (далі - Договір купівлі-продажу) з подальшим укладенням Договору оренди вказаного нерухомого майна з Академією. Проведеною Державною фінансовою інспекцією ревізією фінансово-господарської діяльності Університету державної податкової служби України за період 01.01.2012 по 01.03.2015, за наслідками якої складено акт від 27.04.2015 № 04-21/3, встановлено, що за користування реабілітаційно-оздоровчим комплексом "Сосновий бір" у період 2008 - 2014 років Університетом на користь Академії сплачено грошові кошти в розмірі 12 654 349,07 грн., у той час як згідно з Договором купівлі-продажу вартість реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір", незаконно відчуженого Університетом, становила 3 142 235 грн., тобто сума орендної плати за вказаний період перевищила вартість продажу об`єкта нерухомого майна. За таких обставин прокурор вказує, що укладення Договору оренди завідомо суперечило інтересам держави та суспільства, оскільки наслідки укладання оспорюваного правочину призвели до втрат державного бюджету України, у зв`язку чим на підставі норм частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 215 ЦК України вказаний правочин підлягає визнанню недійсним із застосуванням визначених частиною третьою статті 228 ЦК України, статтею 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України) наслідків його недійсності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019: позов задоволено повністю; визнано недійсним Договір оренди; стягнуто з Академії у доход держави 1 440 258,30 грн.
4. Рішення та постанову мотивовано тим, що, оскільки реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", яке було державним майном, до незаконного відчуження перебував на балансі Університету, що зумовлювало безоплатне користування Університетом вказаним майном для цілей, для яких воно призначено, та з огляду на той факт, що після незаконного відчуження реабілітаційно-оздоровчого комплексу Університет на підставі Договору оренди взяв зазначене майно у строкове платне користування, хоча до цього були всі підстави для користування вказаним нерухомим майном Університетом безоплатно, то протиправність укладення оскаржуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства є очевидною, що сторони оскаржуваного договору усвідомлювали та повинні були усвідомлювати. Оскаржуваний Договір оренди підлягає визнанню судом недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, сплачені Університетом на користь Академії грошові кошти в сумі 1 440 258,30 грн. як орендні платежі за Договором оренди відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України підлягають стягненню у доход держави.
Сервисы для юристов