ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.01.2018 Київ К/9901/874/18 824/942/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2013 (суддя Бойко О.Я.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 (судді: Ватаманюк Р.В., Білоус О.В., Залімський І.Г)
у справі № 824/942/13-а
за позовом Приватного підприємства «МІК Трейдінг»
до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях
про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року Приватне підприємство «МІК Трейдінг» (далі - позивач, ПП «МІК Трейдінг») звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернівцях), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0003090232 та № 0003100232.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0003100232 та № 0003090232.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20.11.2012 по 26.11.2012 та з 27.11.2012 по 28.11.2012, на підставі направлень від 20.11.2012 № 002391, № 002392, № 002393, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 78.2 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів від 20.11.2012 № 1424 та від 26.11.2012 № 1475 посадовими особами ДПІ у м. Чернівцях була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «МІК ТРЕЙДІНГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 05.12.2012 № 1526/22-2/37505134 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 131 696 грн.; - пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 2412519 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 26.12.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003100232, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 164 620 грн., з яких 131 696 - за основним платежем та 32 924 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0003090232, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 008 680 грн., з яких 2 406 944 грн. - за основним платежем та 601 736 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Як слідує з акту перевірки від 05.12.2012 № 1526/22-2/37505134, підставами для визначення позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із контрагентом-постачальником позивача сирійською фірмою «AKROUM FOR TRADE» IMPORT-EXPORT-TRANSPORТ, оскільки первинні документи за вказаним імпортним контрактом оформлені не у відповідності до норм чинного на момент виникнення правовідносин законодавства із зазначенням неправдивих відомостей, а відтак імпортні операції між позивачем та вказаним контрагентом є нереальними.
Аналогічними доводами обґрунтована і касаційна скарга податкового органу.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Сервисы для юристов