ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №826/15794/17
адміністративне провадження №К/9901/11768/19, К/9901/12661/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги заступника прокурора м. Києва та Громадської організації «Одеська обласна організація «Зелений лист» (далі - ГО) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року (постановлене судом у складі судді Арсірія Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.) у справі за позовом прокурора Одеської області в інтересах Міністерства культури України (далі - Мінкультури) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), третя особа - Спільне підприємство «Солінг» (далі - СП «Солінг»), про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування дозволу, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року прокурор Одеської області (далі - Прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ДАБІ України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 02 червня 2017 року № IV 115171530330 на будівництво СП «Солінг» адміністративної будівлі, з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку в м. Одесі по вул. Преображенська, 24;
- визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 02 червня 2017 року № IV 115171530330 на будівництво СП «Солінг» адміністративної будівлі, з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку в м. Одесі по вул. Преображенська, 24.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 листопада 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що прокурором не надано доказів, що захист інтересів у сфері містобудівної діяльності не здійснюється або неналежно здійснюється органами державної влади, а тому в нього відсутні повноваження на звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, наголошує, що весь необхідний пакет документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт СП «Солінг» було надано, а тому підстави для відмови в його видачі у ДАБІ України були відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 квітня 2019 року заступник прокурора м. Києва звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
У скарзі посилається на те, що суди дійшли помилкових висновків, що у прокурора відсутні підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури України. Зазначає, що Мінкультури України не вжило жодних заходів щодо контролю за виконанням законодавства щодо охорони культурної спадщини, тому фактично самоусунулось від захисту державних інтересів. Мінкультури України беззаперечно було відомо про намір здійснити будівництво на об`єкті культурної спадщини, оскільки цей орган розглядав питання щодо затвердження історико-містобудівного обґрунтування та не погодив його. Натомість подальші дії щодо контролю за дотриманням закону, у тому числі спрямовані на судовий захист інтересів держави, не вжито. У свою чергу, саме щоб інтереси держави не залишились не захищеними вимоги статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ) покладають на прокурора обов`язок діяти, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноважені.
Йдеться у скарзі й про те, що територія, на якій заплановано будівництво спірного об`єкту, відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 року № 728/0/16-08 входить до зони охорони пам`яток та центрального історичного ареалу м. Одеси з обмеженим режимним доступом. Разом із тим, поза увагою судів залишилися доводи прокурора, що для отримання дозволу на будівництво заявником надано проект будівництва, який не було погоджено з органом охорони культурної спадщини та без розроблення історико-містобудівного обґрунтування.
Що ж стосується висновків судів, що історико-містобудівне обґрунтування погоджено Мінкультури України за принципом мовчазної згоди, зазначає, що суди невірно застосували частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме врахували описову частину судових рішень у справі № 826/16335/17 та дійшли висновку про те, що історико-містобудівне обґрунтування погоджено Мінкультури України. Суди не врахували, що оскаржуваний дозвіл на будівництво СП «Солінг» отримало 02 червня 2017 року - до спливу строку (18 червня 2017 року) отримання погодження Мінкультури України.
У поданому СП «Солінг» на розгляд Мінкультури України історико-містобудівному обґрунтуванні висота будівлі становить 27 м, що є порушенням режиму використання комплексної охоронної зони історичного центру міста Одеси, у зв`язку із чим історико-містобудівне обґрунтування і не було погоджено Мінкультури України (лист № 853/10172-17).
03 травня 2019 року ГО звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів, постановлених у цій справі, та ухвалити нове - про задоволення позову.
У касаційній скарзі ГО посилається на доводи аналогічні викладеним у касаційній скарзі Прокурора.
У відзиві на касаційні скарги СП «Солінг» просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервисы для юристов