ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2019 року
Київ
справа №816/4249/15
адміністративне провадження №К/9901/27749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремторг» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 (суддя - Петрова Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 (головуючий суддя - Водолажська Н.С., судді: Бенедик А.П., Калиновський В.А.) у справі № 816/4249/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремторг» до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кремторг» (далі - ТОВ «Кремторг») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) від 12.08.2015 №0004152202/74.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що акти здачі приймання-виконаних робіт не розкривають зміст господарської операції з надання контрагентом позивача маркетингових послуг (кількість опитуваних осіб, місця опитування, періоди, результати визначення динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, назви продукції, що приймала участь у дослідженні, кількісний показник об`єму продажу товарів у торгівельних точках, тощо). Також суд зазначив, що позивачем не надані документи, що відображають результати вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення об`єму продаж товарів у торгівельних точках, а також вплив таких результатів на умови договорів, укладених у подальшому позивачем з ТОВ «АТБ-маркет», тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки взаємовідносинам з ПП «Орім».
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Кремторг» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Кремторг» зазначає про необґрунтованість висновків судів першої та інстанції, що акти здачі-приймання виконаних послуг не розкривають змісту господарської операції з надання маркетингових послуг. Первинні бухгалтерські документи та податкові накладні за своєю формою та суттю не можуть містити всю деталізовану інформацію про обсяги наданих маркетингових послуг, але в обов`язковому порядку мають містити узагальнюючу інформацію про ці послуги, яка дозволяла б встановити їх зв`язок з господарською діяльністю платника податків. В даному разі додатковим джерелом інформації про перелік робіт, здійснених виконавцем, є розгорнутий звіт ПП «Орім» про проведення робіт у ході маркетингових послуг. З наданих позивачем первинних документів, які стосуються взаємовідносин з ПП «Орім», можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування наданих послуг, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу Кременчуцька ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Кремторг» з питань взаємовідносин з ПП «Орім» (код 39355541) за період з 01.10.2014 по 28.02.2015.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.07.2015 №857/16-03-22-02-12/37-154268, у якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1., 198.4., 198.6. статті 198, пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 312568,33 грн.
На обґрунтування цього висновку Кременчуцька ОДПІ, зокрема, посилається на те, що представлені платником первинні документи, складені за наслідками придбання маркетингових послуг, не містять необхідної для цілей оподаткування інформації про зміст, обсяг наданих послуг, їх конкретних виконавців та місць надання.
Так, подані позивачем документи не дозволяють встановити реальність виконання придбаних ТОВ «Кремторг» маркетингових досліджень та факт їх використання у господарській діяльності позивача. У звіті про маркетингові дослідження не висвітлені напрямки дослідження, які передбачені договором, звіт має загальний пізнавальний та інформаційний характер і не містить жодних результатів та рекомендацій, які дали б змогу замовнику використати їх у своїй господарській діяльності для стимулювання збуту продукції, зростання обсягів реалізації та збільшення доходу підприємства.
У позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг). Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено.
Акти здачі-приймання виконаних робіт мають загальний характер, не конкретизують об`єму надання маркетингових послуг, не містять інформації, яка б розкривала зміст наданих послуг, характеризувала б послуги як маркетингові, калькуляцію визначення їх вартості, часові межі виконання тощо. З актів не вбачається можливим встановити осіб, які виконували зазначені послуги, що виключає можливість підтвердження реальності розглядуваних операцій та їх зв`язку з господарською діяльністю платника.
На підставі названого акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2015 №0004152202/74, згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 468852,49 грн., у тому числі 312568,33 грн. за основним платежем, 156284,16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Сервисы для юристов