Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №804/5619/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №804/5619/13-а

касаційне провадження №К/9901/3549/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Прокопчук Т.С.) у справі № 804/5619/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0000152206.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.05.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 скасував та прийняв нову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0000152206.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби) оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Зокрема, наголошує, що законодавчо встановлений граничний термін формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними податковими накладними минув у січні 2013 року.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдінг - 78» при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, за результатами якої складено акт від 27.03.2013 № 91/22/6-32286428.

За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне формування шляхом подання 15.03.2013 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних на його адресу Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертерра» в січні 2012 року.

На підставі зазначеного акта перевірки Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0000152206, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32482,00 грн. за основним платежем та 8121,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт» термінів віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 32481,89 грн. при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертерра» в січні 2012 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 та визнаючи протиправним оскаржуваний акт індивідуальної дії, зазначив, що норми Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) диференціюють строк виправлення платником самостійно виявлених технічних помилок у податковій звітності, встановлений статтею 102 цього Кодексу, який становить 1095 днів, та строк невключення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних у 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи наведені законодавчі вимоги, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем у даному випадку допущено технічну помилку, яка не призвела до змін у податковому обліку.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слід враховувати таке.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податку може скористатись своїм правом щодо включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. При цьому включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності в порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зважаючи на те, що стаття 50 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є загальною нормою, що визначає порядок внесення змін до податкової звітності з будь-якого податку, а стаття 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальною нормою, що регулює саме порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, суд дійшов висновку, що право платника податку щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних обмежене строком у 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, тобто строком, визначеним абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).